Поки Україна воює, 1С розширює ринки

Як російська ERP-екосистема розвивається після 2014-го і 2022-го
Від BAS в Україні до локалізованої бухгалтерії в Узбекистані, виставкових стендів у Німеччині та підприємств у В’єтнамі: як російська технологічна екосистема пережила два етапи війни — і чому її небезпечно недооцінювати.
Найзручніший ворог — той, який уже майже збанкрутував, технологічно відстав і ось-ось зникне сам. З таким ворогом приємно сперечатися в соціальних мережах: достатньо ще кількох переконливих дописів — і можна святкувати.
Складніше, коли він тим часом навчає партнерів узбецькою мовою, просуває програмне забезпечення в Німеччині та розвиває продукти для підприємств Південно-Східної Азії. Поки ми сперечаємося, наскільки він відстав, його партнери готують наступну презентацію для наступного клієнта. [1] [2] [28]
У Європі 1С працює через місцеві компанії та партнерів, пропонує галузеві рішення й зберігає власне ім’я у назвах продуктів. У її міжнародному каталозі — Німеччина, Італія, Чехія, Болгарія та інші країни. [2]
У Центральній Азії 1С спирається на давню присутність, локалізований облік і канали впровадження. У Казахстані дослідження IDC називає 1С і SAP двома постачальниками, які визначають структуру ERP-ринку. [3]
Поки Україна бореться за саме існування, російська технологічна екосистема пристосовується до потрясінь і продовжує міжнародне розширення. Вона не відкладає власне майбутнє до завершення війни.
До 2014 року: це вже була велика система економічного впливу
Російська агресія почалася не в той момент, коли 1С була невеликою бухгалтерською програмою для кількох офісів. На початок війни вона вже мала значну частку домашнього ринку й міжнародну партнерську інфраструктуру.
За даними IDC, наведеними в інтерв’ю засновника 1С виданню РБК, у 2013 році компанія контролювала 30,5% російського ERP-ринку в грошовому вимірі, тоді як SAP — 49,9%. На початок війни 1С вже була потужним конкурентом із великою клієнтською базою. [4]
Інший зріз IDC, за 2020 рік, показував уже 39,2% у 1С проти 42,4% у SAP. Таким чином, між 2013-м і 2020-м частка 1С збільшилася на 8,7 відсоткового пункта, а розрив між двома постачальниками скоротився з 19,4 до 3,2 пункта. [5]
Графік 1. Частки 1С і SAP на російському ERP-ринку у 2013 та 2020 роках
Частки російського ERP-ринку в грошовому вимірі. Джерела: IDC, дані за 2013 і 2020 роки. [4] [5]
Міжнародна історія також почалася задовго до 2022 року. Болгарський партнер David Holding повідомляє про розвиток ERP-рішень на платформі 1C:Enterprise ще з 2006 року, а узбецька Business Automatization веде свою історію на місцевому ринку з 2013-го. [2] [19]
Це означає, що після початку війни компанії не потрібно було заново відкривати для себе кожну країну. У частині регіонів уже існували люди, які вміли продавати, впроваджувати й обслуговувати її технології.
2014 рік: криза була. Кінця історії не сталося
У 2014 році 1С продала менше ліцензій, ніж роком раніше, проте номінальна рублева виручка групи збільшилася приблизно на 7%. Про це її засновник розповів в інтерв’ю 2015 року. [4]
Наступне десятиліття принесло і спади, і відновлення. За даними 1С, продажі її ERP-напряму в Росії скоротилися на 6% у 2015 році, а вже у 2016-му зросли на 16%, у 2017-му — на 31%; після падіння на 6,9% у 2020 році настав приріст на 26% у 2021-му. [6]
Але саме загальна траєкторія важливіша за окремі провали. Кризи не зруйнували здатності екосистеми відновлюватися, утримувати партнерів і розвивати нові напрями.
У 2016 році з’явилася місцева компанія 1С у В’єтнамі, а в червні 2017-го був створений міжнародний підрозділ 1Ci. Між початком російської агресії та повномасштабним вторгненням міжнародний розвиток отримав окрему організаційну форму. [2] [32]
Поки ми могли сприймати 1С як проблему старого пострадянського бухгалтерського обліку, компанія вже будувала наступний етап своєї історії.
2022 рік: удар по бізнесу — і нові можливості для власної платформи
Перший рік повномасштабного вторгнення приніс падіння сукупної виручки групи: за оцінкою CNews Analytics, вона скоротилася із 70,4 млрд рублів із ПДВ у 2021 році до 65,8 млрд у 2022-му, тобто на 6,5%. [7]
У власного програмного ядра була інша динаміка. За матеріалами компанії, продажі ліцензій і сервісів «1С:Підприємство» партнерам у Росії у 2022 році зросли приблизно на 2,8%, а у 2023-му — на 35,6%. [5] [6]
За 2024 рік повідомлялося про 8,7% приросту рублевих продажів «1С:Підприємство» партнерам, а за січень–жовтень 2025 року — про 14,9%. [8]
В ERP-напрямі прискорення було ще відчутнішим: +47% у 2023-му та +30% у 2024-му. Послідовне застосування оприлюднених темпів 2022–2024 років дає майже подвоєння номінального обсягу продажів проти 2021-го — приблизно на 96,8%. [6]
Частина бізнесу пережила удар, але власна платформа зберегла попит, а ERP-напрям отримав сильний імпульс. Криза стала не фіналом історії 1С, а черговим перерозподілом можливостей.
Графік 2. Динаміка продажів ERP-рішень 1С у Росії у 2015–2024 роках
Номінальна річна зміна продажів ERP-напряму в РФ. Джерело: презентація 1С від 4 лютого 2025 року. [6]
Не лише інфляція: зростала й кількість ліцензованих місць
За зростанням грошових показників стояло й розширення використання програм. Це видно на прикладі окремого каналу оренди ПЗ.
У програмі «1С:Аренда ПО» число ліцензованих робочих місць збільшилося із 233 734 у 2021 році до 358 306 у 2024-му — приблизно на 53,3%. Порівняно з 2017 роком показник зріс більш ніж уп’ятеро. [6]
Графік 3. Кількість ліцензованих робочих місць у програмі оренди ПЗ 1С
Ліцензовані робочі місця у програмі «1С:Аренда ПО». Джерело: презентація 1С від 4 лютого 2025 року. [6]
Отже, справа не лише в нових цінниках. У програмі оренди збільшувалася сама кількість ліцензованих місць — і разом із нею база для подальшого обслуговування.
Держава створювала попит, а відхід західних конкурентів звільняв простір
Щоб зрозуміти цю динаміку, недостатньо читати рекламні характеристики програм. Потрібно подивитися, хто формував умови конкуренції.
У 2021 році уряд РФ запровадив програму, за якою малий і середній бізнес міг отримувати відповідне російське програмне забезпечення за половину звичайної ціни. На цю загальногалузеву програму субсидій розробникам планували 1 млрд рублів у 2021 році та по 2 млрд у 2022–2024 роках. [9]
1С відкрито повідомляла про участь у програмі, пропонуючи понад 40 хмарних рішень зі знижкою 50%. У червні 2022 року компанія оголосила про продовження відповідної пропозиції до кінця року. [10]
Тим часом SAP припинила нові продажі в Росії та Білорусі й у квітні 2022 року оголосила про планований вихід із російського ринку. Для її клієнтів це змінило перспективи розвитку й підтримки систем, а для місцевих конкурентів відкрило нові можливості. [11]
Коли західний постачальник відходить, а держава стимулює купівлю внутрішнього продукту, правила конкуренції змінюються. Компанія отримує і вільніший ринковий простір, і допомогу у формуванні попиту.
Гірка іронія полягає в іншому. Поки український розробник переконує клієнта хоча б розглянути власну систему, його російському конкуренту держава допомагає зробити покупку дешевшою.
Україна: зміна назви не означала зникнення технологічної залежності
В Україні історія отримала іншу торговельну оболонку — BAS. У розслідуванні DOU 2022 року правовласник платформи підтвердив, що її основою є архітектура 1С. [12]
Заміна вивіски виявилася простішою за заміну технологічної основи. Звична платформа продовжила жити в новому комерційному оформленні, а залежність — у щоденній роботі підприємств.
Масштаб успадкованої залежності ілюструє звіт OECD про цифрову трансформацію українського бізнесу. У ньому наведено оцінку, що станом на 2023 рік 1С продовжували використовувати 80% українських підприємств. [13]
За такої поширеності йдеться про цілий пласт бізнес-процесів, професійних звичок та інвестицій. Таку залежність не зняти зі стіни разом зі старою табличкою.
Комерційне життя BAS під час повномасштабної війни також не зупинилося. В оголошенні постачальницької спільноти зазначалося про три нові продукти у 2022 році та сім у 2023-му, а з 1 жовтня 2024 року було запроваджено суттєве підвищення цін. [14]
Графік 4. Підвищення цін BAS в Україні з 1 жовтня 2024 року
Рекомендовані роздрібні ціни з ПДВ, чинні до та з 1 жовтня 2024 року. Джерело: Спілка Автоматизаторів Бізнесу. [14]
BAS ERP подорожчала з 216 тисяч до 300 тисяч гривень, BAS Бухгалтерія ПРОФ — із 8 400 до 12 тисяч, а BAS Комплексне управління підприємством — із 64 800 до 93 тисяч. Усі наведені ціни містять ПДВ. [14]
Постачальник пояснював перегляд цін зростанням витрат. Під час повномасштабної війни екосистема продовжувала випускати продукти, обслуговувати клієнтів і підвищувати вартість своєї пропозиції. [14]
Ось де міститься справжня іронія. Український продукт нерідко має спочатку довести, що заслуговує на право розвиватися, тоді як давно знайома система може просто надіслати наступний рахунок.
У 2026 році відповідні продукти 1С і BAS потрапили до офіційного переліку забороненого ПЗ Держспецзв’язку. Обов’язкові обмеження стосуються визначених законом систем, зокрема тих, де обробляються державні інформаційні ресурси, та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. [15]
Але перелік сам по собі не переносить дані й не навчає бухгалтерів. Між рішенням позбутися залежності та реальною незалежністю лежить робота, яку повинні виконати підприємства, розробники й держава.
Європа: до клієнта — під власним ім’ям
Міжнародний каталог 1Ci відкрито представляє 1C Germany GmbH в Обергаузені, 1C Italia в Мілані та партнерів у Чехії й Болгарії. У пропозиціях фігурують 1C:Enterprise, 1C:ERP і 1C:Drive. [2]
Особливо показовий приклад — німецька виставка Fensterbau Frontale 12–15 липня 2022 року. За повідомленням 1Ci, компанія разом із 4b software UG представляла рішення для виробників вікон, дверей і фасадів на стенді 4A-127 у Нюрнберзі. [16]
Це був липень 2022 року. В Україні тривала повномасштабна війна, а в Нюрнберзі для технології російського походження знайшлися і партнер, і стенд, і потенційні клієнти.
Виходить доволі незручна версія технологічної ізоляції: з номером стенда та галузевою презентацією. Поки ми чекали, що сама репутація агресора зачинить усі двері, компанія продовжувала працювати з ринком.
У такій моделі виходу є своя логіка: йти до конкретної галузі через місцевого партнера, який знає клієнтів, документи й виробничі процеси. Продавати не абстрактну російську платформу, а рішення зрозумілої проблеми — виробництва вікон, обліку замовлень, складу чи логістики.
Німецький виставковий проєкт саме так і позиціонував пропозицію: через потреби виробників вікон, дверей і фасадів. За галузевим рішенням стояла платформа, навколо якої виникають подальші впровадження, доробки й супровід. [16]
Санкції та ринок: між політичним рішенням і комерційною практикою
Європейські санкції охоплюють імпорт, експорт, фінансові операції та визначених осіб і компанії. Водночас заборона постачати певне корпоративне програмне забезпечення російським структурам не є дзеркальним загальним ембарго на будь-який російський програмний продукт усередині ЄС. [17] [18]
Роз’яснення Єврокомісії щодо програмного забезпечення стосується, зокрема, надання ERP та інших управлінських систем російському уряду й юридичним особам. Застосування санкцій до конкретної операції залежить від її учасників, контролю над компаніями та фінансових потоків. [18]
Саме тут і постає питання до європейської політики: наскільки послідовно вона враховує походження та контроль над технологіями, які керують підприємствами? Адже економічний вплив починається задовго до того, як його помічають у політичних промовах.
Узбекистан: не просто переклад програми, а створення місцевої екосистеми
Узбекистан — один із найвиразніших прикладів того, як технологічна платформа закріплюється через місцеві потреби. Партнерська робота тут існувала щонайменше до 2014 року, а після 2022-го з’являлися нові продукти й інструменти підготовки спеціалістів. [19]
В офіційному каталозі 1С на дату цього огляду налічувалося 18 573 записи про впровадження «1С:Бухгалтерії 8 для Узбекистану». Це масштаб накопиченої проєктної історії навколо одного локалізованого продукту. [20]
У лютому 2025 року було оголошено про локалізовану бухгалтерську систему з підтримкою міжнародних стандартів фінансової звітності. Для неї вказували рекомендовану роздрібну ціну 1 500 доларів, дилерську — 750, ціну для постійного партнера — 675 доларів, без місцевих податків. [21]
Партнеру пропонують не лише статус представника, а конкретну економіку роботи. Різниця між закупівельною та роздрібною ціною створює ресурс для продажу, впровадження й супроводу — і зацікавленість розвивати саме цю платформу.
Далі йде підготовка кадрів. Із 4 вересня 2026 року було оголошено запуск узбецькомовної сертифікації «1С:Професіонал» за локалізованим бухгалтерським рішенням. [1]
А 21 жовтня 2026 року місцевий сайт повідомив про сертифікацію сумісності BuhGPT — ШІ-асистента для бухгалтерії Узбекистану. Розробником зазначено компанію з Алмати: отже, навколо російської платформи формується і транскордонна кооперація місцевих розробників. [22]
Технологічна екосистема продовжує обростати новими інструментами. Навколо бухгалтерського ядра з’являються доповнення, які місцеві компанії розробляють для місцевого ринку.
Поки хтось уявляє 1С виключно програмою з минулого століття, її екосистема сертифікує фахівців узбецькою й залучає розробників ШІ-доповнень. Розповіді про технологічну відсталість не заважають їй готувати наступне покоління партнерів.
Так формується довготривала присутність: програма пристосована до країни, фахівець навчений працювати з нею, а партнер зацікавлений продовжувати продажі. Замінювати доведеться вже не одну ліцензію, а цілу систему взаємозв’язків.
Киргизстан та сусідні країни: залежність вбудовується в повсякденний облік
Киргизстан також не став новим відкриттям 1С лише після 2022 року. Ще у 2013-му країна входила до географії її освітніх заходів поряд з іншими державами регіону. [23]
Після початку повномасштабної війни локальна робота продовжилася. У травні 2025 року було оголошено про сертифікаційний іспит за рішенням «Управління компанією» для Киргизстану, редакції 3.0. [24]
Із серпня 2025 року ціни на відповідні договори інформаційно-технологічного супроводу підвищили на 15%. В оголошенні йшлося також про розвиток місцевих сервісів, зокрема взаємодії з електронними рахунками-фактурами. [25]
У лютому 2025 року також оприлюднили нові умови й функції 1С-Коннект одразу для Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Це приклад того, як поверх національних бухгалтерських продуктів розгортаються спільні регіональні сервіси. [26]
Саме тут програмна залежність стає побутовою. Вона живе вже не в рекламному буклеті, а в тому, як бухгалтер надсилає документ, як партнер відповідає на запитання і за якою програмою складають професійний іспит.
Казахстан: одна з ключових платформ на ринку ERP
За дослідженням IDC, оприлюдненим у грудні 2023 року, обсяг казахстанського сегмента систем управління ресурсами підприємств у 2022 році становив приблизно 90 млн доларів. [3]
IDC характеризує ERP-ринок як концентрований навколо SAP і 1С. SAP пов’язує передусім із великими підприємствами й міжнародними структурами, тоді як 1С описує як широко представлену в різних галузях, зокрема торгівлі, дистрибуції, освіті та виробництві. [3]
Отже, в Казахстані 1С є однією з двох визначальних платформ ERP-ринку. Її позиція спирається на широке коло галузей і місцевих користувачів. [3]
Центральна Азія для 1С — це водночас усталена база й простір подальшого розвитку. На вже знайомі ринки виходять нові редакції, сервіси, навчальні програми та додаткові продукти.
В’єтнам, Індонезія, Туреччина: вихід за межі пострадянської звички
Коли український підприємець пояснює поширення 1С виключно радянською спадщиною, варто подивитися на В’єтнам.
Місцева структура 1С працює у В’єтнамі з 2016 року й повідомляє про понад 5 тисяч підприємств-клієнтів у країні. Це вже бізнес далеко за межами російськомовного середовища. [2]
У жовтні 2024 року 1C Vietnam повідомила про меморандум із в’єтнамською агенцією підтримки й розвитку підприємств AED щодо цифровізації бізнесу. Компанія розвиває не лише партнерські продажі, а й зв’язки з місцевими інституціями. [27]
В Індонезії у вересні 2024 року 1Ci опублікувала повідомлення про вибір 1C:Drive компанією Dua Putra Perkasa, яка працює з продовольством і холодною логістикою. Впровадження здійснював місцевий партнер — ще один приклад продажу через знання конкретного ринку, а не лише через російську діаспору. [28]
У 2025 році міжнародний блог 1Ci представив кейс турецької текстильної Tusa Group, яка працює з 1C:Drive та партнером IQM. Платформу пропонують як інструмент вирішення завдань конкретного виробництва. [29]
Міжнародний бізнес 1С давно вийшов за межі країн, де бухгалтер звик до її інтерфейсу ще двадцять років тому. На новому ринку звичку не успадковують — її поступово створюють.
Платформа просувається як інструмент автоматизації місцевого виробництва, торгівлі й логістики. Саме так технологія поступово перестає виглядати «чужою» для нового клієнта.
Латинська Америка: географія продовжила розширюватися після вторгнення
Міжнародний розвиток не завершився на Європі та Азії.
У квітні 2023 року 1Ci оголосила про початок прямих операцій у Колумбії, з роботою в Боготі й Барранкільї та партнером у Медельїні. У повідомленні йшлося також про пристосування рішення до місцевих фінансових і податкових вимог. [30]
У матеріалах 2024 року компанія описувала подальшу роботу в Латинській Америці та клієнтські проєкти. Регіон залишався частиною міжнародної стратегії після початку повномасштабної війни. [31]
За інформацією міжнародного сайту 1Ci, технологія використовується у 95 країнах. Географія застосування охоплює як давні ринки, так і країни, де компанія вибудовує нові партнерські та клієнтські зв’язки. [32]
Німецька виставка у 2022-му, колумбійські операції у 2023-му, індонезійський проєкт у 2024-му, нові узбецькі продукти й сертифікація у 2025–2026 роках складаються в послідовну історію. Компанія працює над майбутнім свого бізнесу, поки ми все ще обговорюємо, чи достатньо вона ослабла.
Графік 5. Міжнародний розвиток екосистеми 1С: ключові події
Вибрані події міжнародної присутності, 2013–2026 роки. Джерела: 1Ci, 1С Узбекистан і місцеві партнери.
Чому ця модель працює: продається не тільки програма
Наведені приклади дозволяють побачити спільну логіку. 1С просуває не лише ліцензію: довкола неї з’являються локалізований облік, партнерська винагорода, навчання, сертифікація та супровід.
В Узбекистані це місцева бухгалтерія й іспит узбецькою, у Киргизстані — інтеграції та сервісні тарифи, у Німеччині — галузевий партнер, у В’єтнамі — місцева компанія та інституційні контакти. Окремі приклади складаються в спільну модель роботи. [1] [16] [25] [27]
Кожен такий елемент підвищує вартість майбутнього переходу. Підприємству доведеться змінювати не лише програму, а й звички людей, інтеграції, правила роботи та постачальників послуг.
Саме тому «зробити українську програму» й «витіснити екосистему 1С» — завдання різного масштабу. Навіть сильний продукт без навчання, партнерів, міграційних інструментів і зрозумілої економіки впровадження може залишитися продуктом, який усі хвалять, але мало хто купує.
Російській платформі в такій конкуренції допомагає накопичена інфраструктура. Українському розробнику часто пропонують компенсувати її самою лише наполегливістю.
Що це означає для України
Найнебезпечніший висновок із цієї історії — не «1С непереможна». Найнебезпечніше було б продовжити поводитися так, ніби вона вже переможена.
У Росії власна платформа 1С отримала можливості на тлі імпортозаміщення й відходу західних конкурентів. В Україні залишилася велика успадкована база, у Центральній Азії розвивається місцева інфраструктура, а в Європі та інших регіонах продовжується комерційне просування. [2] [13] [33]
Протиставити цьому лише гасло «купуйте українське» недостатньо. Але й перекладати всю відповідальність на українського виробника — зручно, несправедливо й стратегічно недалекоглядно.
Не можна десятиліттями фінансувати розвиток чужої екосистеми, а потім вимагати від власної такого самого результату без аналогічних замовлень, часу й інвестицій. Це схоже на конкурс урожайності, де одному саду тридцять років підводили воду, а іншому урочисто побажали стійкості.
Підтримка українського має починатися не зі знижки на професійну якість, а з іншого ставлення до співпраці. Не «доведіть, що ви вже зробили все», а «ось наші потреби — давайте створимо рішення, яке працюватиме тут і продаватиметься за кордон».
Державна політика також має оцінювати не лише сьогоднішні надходження, а й здатність економіки створювати продукт завтра. Команда, яка роками будує платформу, — це не випадковий набір працівників, яких можна без наслідків розібрати на окремі одиниці.
Звідси випливає потреба в узгодженій оборонній, кадровій та економічній політиці. Армії потрібні ресурси, але ресурси не виникають із наказу: їх виробляють люди й підприємства, здатність яких працювати також потрібно зберігати.
А для міжнародної конкуренції потрібен наступний рівень — підтримка локалізацій, партнерських мереж, навчання й експорту. Недостатньо витіснити російську програму з одного українського комп’ютера, якщо її виробник у цей час формує наступне покоління користувачів на інших ринках.
Власне майбутнє не можна відкласти до кращих часів
Історія 1С після 2014-го й 2022-го — це історія пристосування до криз, розвитку власної платформи та пошуку нових ринків. Війна не позбавила цю екосистему здатності працювати на роки вперед.
Економічне послаблення агресора не відбувається автоматично. Кожна нова локалізація, партнерська угода й підготовлений фахівець можуть продовжувати життя технологічної залежності.
І українське технологічне посилення також не станеться автоматично — ані від справедливості нашої боротьби, ані від зміни назв у санкційних переліках.
Свобода починається зі ставлення держави до людини, з поваги до Конституції та верховенства права. В економіці вона продовжується можливістю створювати власні компанії, фінансувати власні технології й самостійно визначати майбутнє.
Можна нескінченно розповідати, що російське програмне забезпечення застаріле. Але якщо воно отримує наступного партнера, наступну локалізацію й наступного клієнта, то переконлива промова ще не стала економічною перемогою.
Поки ми чекаємо, що залежність зникне сама, хтось продовжує заробляти на її продовженні. І водночас продає її наступній країні — уже її мовою.
Джерела
[1] 1С Узбекистан. Сертифікація «1С:Професіонал» узбецькою мовою, 2026.
[2] 1Ci. Міжнародний каталог партнерів і регіональних представництв.
[3] IDC. Дослідження ІТ-ринку Казахстану: сегмент ERP, дані за 2022 рік; публікація 2023 року.
[4] РБК. Інтерв’ю засновника 1С: дані про 2013–2014 роки, 7 червня 2015 року.
[5] 1С. Презентація Б. Нуралієва, 2023: частки ERP-ринку та показники продажів.
[6] 1С. Презентація директора, 4 лютого 2025 року: ERP-продажі та програма оренди ПЗ.
[7] CNews Analytics. Рейтинг ІТ-компаній за підсумками 2022 року: оцінка виручки групи 1С.
[8] SAPLAND. Матеріал про показники та очікування 1С у 2024–2025 роках.
[9] Уряд РФ. Програма субсидування російського програмного забезпечення для малого й середнього бізнесу.
[10] 1С. Участь у програмі 50-відсоткової знижки на понад 40 хмарних рішень.
[11] SAP News Center. SAP Plans Russia Exit, квітень 2022 року.
[12] DOU. Розслідування про 1С в Україні та технологічні зв’язки BAS, 2022.
[13] OECD. Enhancing Resilience by Boosting Digital Business Transformation in Ukraine, 2024.
[14] Спілка Автоматизаторів Бізнесу. Зміна цін на продукти BAS із 1 жовтня 2024 року.
[16] 1Ci. Участь у виставці Fensterbau Frontale в Нюрнберзі, липень 2022 року.
[17] Європейська комісія. Повідомлення про пакет санкційних включень проти Росії, 12 жовтня 2026 року.
[18] Європейська комісія. Роз’яснення санкційних обмежень щодо програмного забезпечення, лютий 2024 року.
[19] Business Automatization, Узбекистан. Інформація про компанію та історію її роботи.
[20] 1С. Каталог проєктів і впроваджень локалізованої бухгалтерії для Узбекистану.
[21] 1С Узбекистан. Локалізована бухгалтерія з підтримкою МСФЗ та умови постачання, лютий 2025 року.
[22] 1С Узбекистан. Сертифікація сумісності BuhGPT, 21 жовтня 2026 року.
[23] 1С. Матеріали освітніх заходів і географія їх проведення, 2013.
[24] 1С Киргизстан. Іспит за рішенням «Управління компанією», редакція 3.0, травень 2025 року.
[25] 1С Киргизстан. Зміна тарифів супроводу та розвиток місцевих сервісів із серпня 2025 року.
[27] 1C Vietnam. Меморандум з агенцією AED про цифровізацію бізнесу, жовтень 2024 року.
[28] 1Ci. Проєкт Dua Putra Perkasa на 1C:Drive в Індонезії, вересень 2024 року.
[29] 1Ci Blog. Кейс Tusa Group і партнера IQM у Туреччині, 2025.
[30] 1Ci. Початок прямих операцій у Колумбії, квітень 2023 року.
[31] 1Ci. Розвиток і клієнтські проєкти в Латинській Америці, 2024.
[32] 1Ci. Інформація про міжнародний бізнес та географію застосування технології.
[33] 1С:Консалтинг. Матеріал про розвиток екосистеми 1С та ринкові можливості.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
З приводу розміщення новин пишіть на press@trademaster.com.ua
Раздел: Нерухомість >
Теги: новини логістики, логістика україни, послуги з логістики
Коментарі
Ваш коментар буде першим.Додати коментар






















