23 червня 2025

Українці відкрили в Польщі найбільше ФОП серед іноземців

Все більше іноземців вирішують займатися індивідуальним підприємництвом у Польщі. Звісно, переважають українці, але не бракує білорусів, німців, американців чи навіть росіян. З січня по квітень 2025 року іноземці створили 13,7 тисячі індивідуальних підприємств (ФОП) у Польщі. Про це повідомляє TradeMaster.UA з посиланням на Interia Business.

Майже 80% активних індивідуальних підприємств, зареєстрованих іноземцями в Польщі з січня до кінця квітня 2025 року, керують громадяни України, а 7% ФОП керують особи з громадянством білорусі — за даними Польського економічного інституту (PIE).

Серед компаній, зареєстрованих іноземцями в Польщі у 2025 році, 22% пов’язані з будівництвом, 15% надають телекомунікаційні та інформаційних послуги, а 11% займаються іншими видами діяльності у сфері послуг. Роком раніше домінували: інформація та комунікації (23%), будівництво (19%) та інші види діяльності у сфері послуг (10%).

Згідно з аналізом Польського економічного інституту, будівництво домінує серед компаній, заснованих українцями (26%) та румунами (32%).

Професійна, наукова та технічна діяльність — це галузь, яка домінує серед білоруських, німецьких, російських, італійських, британських, американських та французьких компаній.

Серед українських, білоруських, британських та французьких компаній значну частку займають суб’єкти, що займаються телекомунікаціями та інформаційними послугами, повідомляє PIE.

Освіта, у свою чергу, є галуззю, яку часто обирають громадяни Сполучених Штатів.

Торгівля є однією з двох галузей, які найчастіше обирають німці, згідно з аналізом інституту.

Польський економічний інститут зазначає, що підприємства, засновані іноземцями, часто реагують на конкретні потреби польського ринку праці та структуру економіки. Їхня роль особливо помітна в секторах, які страждають від нестачі персоналу, таких як будівництво, торгівля або транспорт і складське господарство.

Для багатьох мігрантів ведення власного бізнесу є способом впоратися з бар’єрами для доступу до повної зайнятості, такими як відсутність визнання кваліфікації, мовні проблеми або формальні обмеження.