29 квітня 2026

41% українських мігрантів у Польщі хотіли би повернутися додому

Польський логістичний провайдер Fulfilio, що спеціалізується на електроній комерції, провів соціологічне опитування серед мігрантів з України. На сьогодні 26% наших співвітчизників хотіли би повернутися на батьківщину якомога швидше після завершення війни. Ще 15% розглядають таку можливість протягом одного-двох років після завершення бойових дій. Про це повідомляє TradeMaster.UA з посиланням на Logist.FM.

Такі настрої українців насторожують польських урядовців, оскільки економіка нашого сусіда значною мірою залежить від мігрантів з наших країв. Згідно з останніми даними Управління соціального страхування (ZUS), на кінець 2025 року в Польщі легально працювало майже 1,29 мільйона іноземців, а 857 000 з яких були громадянами України. Українці – не лише найбільша група трудових мігрантів у Польщі, але вони ще й набагато легше та швидше адаптуються до життя у суспільстві з дуже схожими мовою, менталітетом та культурою.

Галузевий звіт Служби кадрів «Барометр польського ринку праці» показує, що майже троє з чотирьох українців, які працюють у логістиці, оцінюють свою професійну ситуацію як добру або дуже добру, і лише кожен четвертий – як погану. Отже, наші співвітчизники здебільшого задоволені умовами проживання у Польщі, і бажання повернутися додому виникає як правило не через те, що на території сусідньої країни вони почуваються не комфортно.

Також дослідження показало, що лише приблизно тридцять відсотків респондентів вважають, що повномасштабна війна в Україні мала вирішальний вплив на їх рішення покинути рідні краї. Натомість 7% заявили, що війна мала мінімальний вплив.

«Сьогодні ми говоримо вже не про тимчасову ситуацію, а про тривалу зміну, яка сформувала ринок праці в логістиці. Українські працівники є важливою частиною цієї екосистеми, але відповідальні компанії повинні дивитися далі поточного набору персоналу. Якщо деякі люди вирішать повернутися до України після закінчення війни, галузь не повинна реагувати нервово, а навпаки, бути оперативно готовою», – пояснила Агата Касперська, менеджер з персоналу Fulfilio.

«Другим паралельним викликом для логістики є технологічний тиск. Двадцять сім відсотків українців, зайнятих у логістиці, висловлюють стурбованість тим, що штучний інтелект та автоматизація можуть обмежувати їхні професійні можливості, тоді як 63 відсотки цього не вважають. Це важливий сигнал для компаній, що технології можна впроваджувати як підтримку роботи, а не як просту заміну», – додала експерт.

Картина виглядає таким чином, що дедалі більше українців розглядають міграцію вже не як порятунок від небезпеки війни чи втечу від поганих умов життя вдома, а як право європейців жити та працювати у різних країнах. Тому у майбутньому кількість мігрантів у Польща значною мірою залежатиме не стільки від ситуації у самій Україні, скільки від тих умов, які зможе забезпечити уряд сусідньої держави. Принаймні останніми роками спостерігається ще одна тенденція – рух українських мігрантів з Польщі до інших країн ЄС.

Безперечно, закінчення війни в Україні стане гарною новиною для всіх, але для польської логістики це буде перевіркою того, наскільки компаніям вдалося побудувати операційну модель, яка базується не на ситуативному наборі персоналу, а на довгостроковій стабільності.