08 січня 2026

Головні виклики транспортної логістики компанії «Левітрейд» у 2025 році: між війною, дефіцитом кадрів і цифровими ризиками

2025 рік став для української транспортної логістики роком адаптації до тривалих кризових умов. Війна, економічна нестабільність, високі ризики на ринку пального та зростання вартості експлуатації транспорту суттєво вплинули на роботу компаній у галузі.

У таких умовах бізнес не лише намагається зберегти ефективність, а й активно трансформується у цифровому середовищі: автоматизація процесів, аналітика, впровадження TMS та інтеграція з ERP-системами стали не трендом, а критичною необхідністю для виживання. Саме про те, як компанія «Левітрейд» долає ці виклики, ми поговоримо з Павлом Заброварним, директором департаменту транспортної логістики

— Наскільки серйозною проблемою для транспортної логістики є дефіцит водіїв?

— Нестача водіїв залишається одним із найболючіших викликів для галузі. З початку повномасштабної війни тисячі досвідчених спеціалістів виїхали за кордон. У нашій компанії плинність кадрів була мінімальною до війни, але після 2022 року, з відомих причин, почався значний дефіцит працівників.

Для компаній, які працюють у сегменті доставки продуктів харчування, це особливо гостра проблема. Доставка здійснюється у коротких інтервалах, із великою кількістю точок, і вимагає досвіду, відповідальності та дисципліни. Заміна кваліфікованих водіїв менш досвідченими часто призводить до простоїв, втрати точності доставки й зростання експлуатаційних витрат.

Ми реагуємо на це комплексно: впроваджуємо програми внутрішнього навчання водіїв, системи мотивації, гнучкі графіки, а також цифрові інструменти контролю маршруту — GPS, мобільні додатки, TMS. Цифровізація допомагає знизити вплив людського фактору, але вона не здатна повністю компенсувати кадровий дефіцит. В довгостроковій перспективі ключовим і вирішальним фактором залишається мотивація наших співробітників.

— Як підвищення вартості експлуатації впливає на роботу транспортної компанії?

— Однією з головних статей витрат для транспортних компаній залишається паливо. У 2025 році ціни на дизель і бензин залишаються на 35–40% вищими, ніж до війни.

Ще один фактор — зношеність автопарку. Багато компаній, у тому числі ми, відкладають оновлення транспорту через обмежені інвестиції. Середній вік вантажівок на внутрішньому ринку України вже перевищує 9–10 років, що веде до зростання витрат на ремонт, техобслуговування та запчастини. Зношеність транспорту збільшує ризики простоїв і впливає на точність виконання маршрутів — один із ключових KPI у дистрибуції продуктів харчування. Ми поступово оновлюємо автопарк: зокрема, вже закупили 2 електричних вантажних авто.

Ще один економічний тиск — зростання страхових тарифів через військові ризики та нестабільність на дорогах. Це підвищує собівартість логістичних послуг, а відтак впливає на кінцеві ціни в ритейлі. Тому компанії змушені балансувати між рівнем сервісу та собівартістю, оптимізуючи кожен кілометр пробігу.

Наша відповідь на ці виклики — аналітика та оптимізація існуючих ресурсів. Різні глобальні або точкові рішення дозволяють знизити загальні витрати на 8–12%, навіть у складних умовах, що стало ключовим чинником конкурентоспроможності «Левітрейд» у 2025 році.

— Як війна вплинула на логістику та роботу маршрутів компанії?

— Бойові дії, зруйновані шляхи, тимчасово окуповані території та обмеження руху транспорту суттєво ускладнили роботу галузі. Традиційні маршрути доставки часто стають недоступними.

До повномасштабного вторгнення ми мали склади у Харкові та Одесі, але через постійні обстріли були змушені відмовитися від їх використання. Нині доставка здійснюється зі складів у Львові та Києві, що додає компанії додаткові витрати, але дозволяє задовольняти потреби клієнтів.

Я вважаю, що нам вдалося ефективно адаптувати маршрути та переналаштувати логістичні процеси. Після 2022 року наше основне завдання змінилося: головне — зберегти стійкість, а не розширювати діяльність.

— Які стратегічні кроки компанія «Левітрейд» робить, щоб залишатися стійкою в умовах викликів?

— По-перше, ми спираємося на технології як фундамент стабільності. У 2025 році компанія активно використовує TMS, WMS, ERP та BI-платформи як єдину інформаційну екосистему. Це дозволяє прогнозувати витрати, контролювати KPI та знижувати ризики. Ми інвестуємо не лише у транспорт і персонал, а й у дані, аналітику та цифрові інструменти управління.

По-друге, люди залишаються ключовим ресурсом. Ми приділяємо увагу навчанням, мотивації та гнучким підходам до роботи команди, розуміючи, що саме співробітники забезпечують ефективність процесів.

Ще один важливий напрям — партнерство та гнучкість. Український ринок логістики стає дедалі коопераційним, і ми об’єднуємо зусилля з партнерами для доставки та консолідації вантажів. Створюємо спільні маршрути, що дозволяє знизити ризики та витрати. Гнучкість і партнерство — два головні фактори виживання у мінливому середовищі.

— Яким ви бачите підсумок року та головні тенденції для української транспортної логістики?

— Транспортна логістика 2025 року перебуває на роздоріжжі між старою реальністю та новими стандартами ефективності. Війна, кадровий дефіцит, економічний тиск і кіберризики створили середовище постійних викликів, але саме вони стимулюють галузь розвиватися швидше, ніж будь-коли раніше.

Ключові тенденції можна звести до трьох тез. По-перше, автоматизація замість інтуїції — компанії переходять до управління на основі даних. По-друге, гнучкість замість стабільності — виживають ті, хто швидко перебудовується. І по-третє, люди і технології разом — жодна система не працює без мотивації, відповідальності та кваліфікованого персоналу.

Українська логістика довела, що навіть у найскладніших умовах вона здатна бути адаптивною, розумною та стійкою. Саме ці якості стануть головним капіталом галузі в майбутньому.
Читати всі статті в Сучасні рішення в Логістиці&Дистрибуції – 2025. Листопад