Україна відчинила двері "сірому імпорту"

Непотріб потрапляє на прилавки На західному кордоні України збільшилася кількість випадків економічної контрабанди. Активізувалися контрабандисти, які намагаються ввезти до України м’ясопродукти. Лише за січень і лютий цього року контрабанда м’ясопродуктів зросла у п’ять разів у порівнянні з двома останніми місяцями минулого року, повідомляє "Німецька хвиля" з посиланням на Західне регіональне управління державної прикордонної служби. За словами прикордонників, контрабанду м’яса пояснюють різницею в ціні м’яса в сусідніх із Україною країнах, зокрема, Польщі. Це дає змогу підпільним підприємцям мати чималі фінансові зиски від постачання такої продукції на український ринок. Як повідомив "Хрещатику" маркетолог компанії "KT-marketing" Сергій Тисяченко, не без того, що саме криза стимулює збільшення обсягів контрабанди та "сірого імпорту" продуктів харчування, які вже на внутрішньому ринку продають за доступними споживачам цінами. "Дешеві харчі здебільшого можуть потрапляти з країн ЄС, де сільське господарство датують, і ціни на такі продукти є меншими від наших у межах від 30-50 відсотків. Тому їхнє постачання на український ринок є вкрай рентабельним", - сказав він. За словами пана Тисяченка, після введення Україною підвищеної митної ставки на 13 відсотків, збільшиться кількість контрабанди, що поповниться підприємствами, які раніше працювали в правовому полі. "Крім того, "тіньові" поставки продуктів на вітчизняний ринок стимулюються кризою та власне самими споживачами, які купують дешеві харчі", - сказав Сергій Тисяченко. Утім, як повідомили "Хрещатику" в Головному управлінні Київської міської державної адміністрації з питань захисту прав споживачів, попри потрапляння контрабандної продукції в магазини, кількість скарг киян на торговельні мережі, що продають неякісні харчі, починаючи з листопада минулого року (коли в країні почали з’являтися перші ознаки кризи. - "Хрещатик"), не збільшується. Однак, за даними Головного управління з питань захисту прав споживачів, така продукція на столичних прилавках все-таки є. Це підтверджують і в Державній санітарно-епідеміологічній службі Києва. Як повідомили "Хрещатику" в останній, районні осередки СЕС постійно проводять рейди міськими магазинами та виявляють небезпечні для здоров’я харчі, в тому числі й імпортного виробництва. Результати перевірок СЕС за перший квартал цього року оприлюднять лише в квітні. Втім, як зазначають джерела "Хрещатика" в СЕС, через відсутність жорстких правових механізмів в Україні не лише щодо контролю за походженням товару, а й за його якістю можна однозначно стверджувати, що кількість такого товару зростає. Отже, ніяк не вдається покарати порушників: навіть ті мережі, в яких раніше вже було виявлено небезпечні та неякісні товари, продовжують реалізовувати їх. Це пояснюється тим, що штрафи за продаж неякісних харчів сумнівного походження вже давно не лякають підприємців: розмір штрафу чисто символічний, а зиски від реалізації обчислюються мільйонами доларів (загальний обсяг ринку продуктів харчування країни становить приблизно $200 млрд щороку, а частка столиці на ньому не менше 10 %. - "Хрещатик"). Влада стимулює тіньовий сектор Органи ж державної влади продовжують із певних причин закривати очі на ситуацію, що утворилася. За словами маркетологів - це пояснюється як об’єктивними причинами (через кризу вигідніше продавати споживачам дешеві харчі, в той час, як продукція вітчизняного виробництва або відсутня, або коштує дорожче. - "Хрещатик"), так і суб’єктивними причинами: самі споживачі визначають попит на дешевий імпортний непотріб. "За ситуації, яка наразі в економіці, споживачам варто саме нині купувати українську продукцію, хоча в окремих випадках і дорожчу за імпортну. По-перше, можна будь-якої миті поскаржитися на продавця чи виробника та покарати їх, а по-друге, купуючи вітчизняні товари, послуги та харчі, споживачі стимулюють українське виробництво, яке зрештою пожвавить економіку країни та оживить її", - сказали "Хрещатику" в Центрі імені Разумкова. Як повідомила "Хрещатику" керівник проекту ЄС і ПРООН "Співтовариство споживачів і громадські об’єднання" Клавдія Максименко, держава сама стала лобістом інтересів виробників та продавців продукції. Отже, за її словами, українці - не спільнота споживачів, як нав’язували їм останні п’ять років, а спільнота виробників та продавців. Адже останні й диктують умови споживачам. Хрещатик, № 31, 13 березня 2009