75% українців здійснюють спонтанні покупки: як емоції змінюють структуру кошика та впливають на середній чек

Український ритейл працює в умовах економічної невизначеності та високого рівня стресу споживачів. Проте навіть у такому середовищі ключовим драйвером продажів залишаються емоції. Нове дослідження емоційності покупок, проведене Get Get спільно з Dive & Discovery Research у січні 2026 року, демонструє: більшість рішень у супермаркеті приймаються без жорсткого планування, а емоційний стан покупця безпосередньо впливає на структуру кошика та фінальний чек

Методологія

Дослідження базується на онлайн-опитуванні (CAWI) 800 покупців супермаркетів і гіпермаркетів. Респондентів опитували одразу після здійснення покупки, аналізуючи конкретну транзакцію та споживчий досвід

Період польового етапу: 21–28 січня 2026 року.

Спонтанність не лише біля полиці, а й на рівні вибору торгової мережі

75% покупців відкриті до імпульсивних рішень

Три чверті опитаних не мають повністю сформованого списку товарів перед походом до магазину або формують його лише частково

Особливо виражена ця поведінка серед молоді. Старші споживачі частіше планують покупки заздалегідь, однак і серед них імпульсивність залишається значущим фактором.

33% не планували конкретну мережу

У третині випадків покупці не мали попереднього наміру відвідати саме цей магазин

Для ритейлу це означає, що боротьба за споживача відбувається безпосередньо в моменті прийняття рішення. Лояльність до формату існує, але не гарантує вибір конкретної торгової точки.

Головний раціональний тригер – це акції

56% спонтанних покупок були спровоковані акцією або знижкою

Другий за силою фактор — «просто трапилось в очі».

Це свідчить про:

- промо-механіки залишаються ключовим драйвером додаткових продажів;

- помітність на полиці безпосередньо конвертується в чек;

- емоційна готовність до покупки активується через раціональний привід у тому числі.

Емоції як економічна категорія. Одна з ключових знахідок дослідження  - це прямий зв’язок між емоційним станом і структурою кошика.

У нейтральному настрої споживач діє інерційно і покупки частіше носять функціональний характер.

Стрес розширює кошик, але не чек

12% респондентів оцінили свій рівень стресу як високий

У стані стресу зростає кількість категорій у кошику і спрацьовує модель «компенсація + контроль».

Однак середній чек у стресі не є максимальним. Люди додають більше позицій, але обирають дешевші бренди або продукти.

Позитивний настрій формує «кошик якості»

Позитивні емоції (радості, натхнення, задоволення) демонструють іншу модель поведінки.

У такому стані покупець дозволяє собі «апгрейд» кошика через що спостерігається підвищення чеку

Які емоції «коштують» найдорожче

Найбільший приріст чеку дають покупки з мотивом:

- покращити настрій

- відчути радість

- отримати комфорт

Натомість покупки для «зняття стресу» або «розслаблення» не демонструють зростання витрат

Полиця як тригер

Категорії, найбільш чутливі до імпульсу:

- снеки

- випічка

- готові страви

- м’ясо

У цих сегментах оформлення полиці та вітрини відіграє визначальну роль

Для солодощів додатково працює дизайн упаковки.

Детальний аналіз споживчих настроїв та прогноз емоційного ландшафту до 2026 року читайте у повному звіті за посиланням

TradeMaster в соціальних мережах

З приводу розміщення новин пишіть на press@trademaster.com.ua