27 березня 2026

Продуктивність в Україні 2026: між когнітивним дефіцитом, дефіцитом кадрів і боротьбою за концентрацію

Березень 2026. Нове дослідження «Продуктивність та когнітивні зміни в умовах війни та цифрових трансформацій», проведене Dive & Discovery Research, фіксує: Україна опинилася в точці перетину трьох криз одночасно - демографічної, когнітивної та кадрової. І якщо раніше компанії могли нарощувати результати за рахунок людей, то тепер більш реалістичний шлях - це підвищення ефективності тих, хто вже є.

Криза людського капіталу буде лише посилюватись

74% українських HR-менеджерів відчувають нестачу кадрів, ще 21% стикаються з нею частково. На світовому рівні труднощі з наймом декларують 75% роботодавців — проти 35% у 2013 році.

Україна при цьому в особливо вразливій позиції. Коефіцієнт фертильності - менше 1 дитини на жінку, найнижчий серед майже 230 країн світу. Вже у 2021 році 26% населення складали люди 64+, тоді як молодь до 14 — лише 22%. Війна, мобілізація та міграція додатково скорочують активну робочу силу.

Компанії більше не можуть зростати за рахунок кількості людей. Це означає, що питання продуктивності переходить із розряду HR-теми в розряд стратегії виживання бізнесу.

58% робочого часу — це «робота заради роботи». Битва за продуктивність у 2026 році — це битва за право на концентрацію.

Продуктивність праці в Україні історично складала лише 20–25% від середньої по ЄС. Після 2022 року розрив збільшився через енергетичну кризу та стрес. 33% українських працівників відзначають помітне або сильне зниження власної продуктивності.

За даними Microsoft Work Trend Index, обсяг даних, листів і повідомлень зріс на 252% за останні роки. Менеджери витрачають 62% свого робочого дня на координацію, зустрічі та статус-апдейти — замість роботи за своїм фахом. Загалом 58% робочого часу йде на «роботу заради роботи»: пошук інформації, погодження, перемикання між задачами.

93% у стані стресу. Продуктивність підвищувати досить складно.

Дослідження фіксує системне явище, яке автори назвали «функціональним вигоранням»: люди формально працюють, але їхня когнітивна пропускна здатність критично знижена.

ПТСР, хронічний недосип через обстріли (57% називають його серед основних джерел стресу), фінансова нестабільність, блекаути та інформаційне перевантаження — у сукупності це формує «когнітивний дефіцит», який прямо б'є по якості роботи.

Люди хочуть стабільності, бажання розвитку слабшає.

Ставлення до роботи трансформується і це відбувається не лише через вік чи втому. Навіть серед молоді 18–24 роки фіксується однакова динаміка: прагнення до кар'єрного зростання та розкриття потенціалу значущо знижується, тоді як важливість стабільності та передбачуваності зростає.

Водночас зростає значущість бачення результатів власної праці: 33% проти нижчих показників 2025 року не хочуть виконувати роботу, результати якої не бадачь. Це сигнал: люди хочуть відчувати конкретний ефект від того, що роблять, і не готові витрачати сили на непотрібну роботу.

ШІ: страх і захват одночасно

93% українських компаній вже використовують штучний інтелект. 62% бізнесів фіксують його позитивний вплив на продуктивність. Головна мета впровадження — автоматизація рутинних задач.

При цьому реакція самих працівників ділиться майже порівну: третина відчуває захват («нарешті менше рутини!»), ще третина — негативні емоції: скепсис, виснаження від чергової адаптації або тривогу щодо власної незамінності.

Корпоративний лідер у 2026 не лише той, хто ухвалює рішення

Дослідження зафіксувало розрив у розумінні ролі керівника між топменеджерами та рядовими працівниками. ТОП-менеджери значно частіше визначають свою цінність через прийняття рішень і забезпечення результату. Працівники ж очікують насамперед консолідації команди та психологічної безпеки.

Ця різниця прямо впливає на задоволеність роботою: 54% задоволені роботою там, де керівник здатен підтримати психологічну безпеку команди, проти 32% — там, де керівник орієнтований виключно на результат.

Довіра стає центральною валютою у відносинах між працівником і роботодавцем.

Про дослідження

Дослідження «Продуктивність та когнітивні зміни в умовах війни та цифрових трансформацій» проведене Dive & Discovery Research у лютому 2026 року методом онлайн-опитування (CAWI). Цільова аудиторія: чоловіки та жінки 18–65 років. Географія: міста України з населенням від 10 тис. жителів. Розмір вибірки — 800 респондентів (з них 587 — працевлаштовані).

Контакти: Людмила Балан, керівник дослідницької агенції Dive & Discovery Research milabalan@diveanddiscovery-research.com | +380 50 50 808 58