01 серпня 2025

Як «Логістик Юкрейн» трансформує логістику: діджиталізація, автономність та новий підхід до останньої милі

ТОВ «Логістик Юкрейн» — логістична компанія, що входить до складу національного дистриб'юторського холдингу «Імперія Холдинг» та надає повний спектр логістичних послуг дистрибуційним структурам холдингу. Завдяки тісній інтеграції з партнерами та гнучкості в адаптації до нових реалій, «Логістик Юкрейн» демонструє високий рівень операційної ефективності навіть в умовах воєнного стану.

Про те, як компанія трансформує логістику, інвестує в автоматизацію, долає кадрові виклики та вибудовує ефективні моделі постачання, ми поспілкувалися з директором з логістики ТОВ «Логістик Юкрейн» Олександром Висоцьким.

— Які конкретні напрямки логістики ви трансформували в компанії за останній рік?

— Останній рік, як і всі роки з 2022-го, став значним випробуванням для ринку дистрибуції, однак він відкрив нові можливості для оптимізації та переосмислення наших логістичних процесів. Трансформація торкнулася майже всіх аспектів нашої логістичної системи, але найбільш суттєві зміни відбулися в трьох ключових напрямках.

По-перше, ми акцентували увагу на глибокій діджиталізації складських процесів. Активно розвиваємо власну WMS систему, що дозволила повністю відмовитися від паперового документообігу та мінімізувати людський фактор при виконанні операцій. Пишаємося тим, що система розробляється нашою внутрішньою IT командою, що дає нам гнучкість у налаштуваннях та швидку адаптацію до змін у бізнес-потребах.

По-друге, ми переглянули підхід до енергетичної незалежності логістичного комплексу. В умовах нестабільності енергопостачання реалізували проект енергетичної автономії, встановивши потужні генератори, супутниковий інтернет та сонячну електростанцію. Це забезпечує безперервність роботи складу навіть у критичних ситуаціях.

По-третє, ми зосередилися на стандартизації та формалізації бізнес-процесів. Описали кожну логістичну операцію, створили чіткі інструкції та регламенти, що дозволяє швидко навчати новий персонал та підтримувати стабільну якість роботи, навіть у умовах плинності кадрів.

— Які логістичні процеси довелось перебудувати, і які з нововведень виявилися найефективнішими?

— Основою ефективності будь-якого складу є оптимальна організація простору та потоків товарів. Після детального аналізу ми виявили, що традиційне зонування складу не відповідає реальним патернам замовлень. Товари, які часто замовляються разом, зберігалися в різних частинах складу, що призводило до зайвих переміщень. Тому ми розробили динамічну модель зонування, що враховує оборотність товарів, частоту їх спільної появи в замовленнях, сезонність та особливі умови зберігання. В результаті середній шлях комплектувальника скоротився на 31%, що суттєво підвищило продуктивність.

Також ми впровадили систему хвильової комплектації та мультивідбору, що дозволяє групувати замовлення за різними критеріями, що оптимізує маршрути та скорочує час обробки замовлень. Окрім технологій, ми оптимізували ергономіку робочих місць, що, здавалось би, дрібниці — висота столів, розташування інструментів, освітлення — але в сукупності це покращує продуктивність.

Окремо хочу відзначити автоматизацію рутинних операцій. Переосмислення процесів і зручний інтерфейс значно знижують навантаження на співробітників, дозволяючи одному виконувати те, що раніше потребувало зусиль кількох осіб. Стандартизація операцій через чек-листи також допомогла забезпечити стабільну якість роботи навіть за збільшення навантаження.

— Які IT-рішення для управління логістикою та автоматизації складів є найбільш актуальними, і наскільки вигідно інвестувати в автоматизацію сьогодні?

— Автоматизація та впровадження IT-рішень у логістиці вже не просто важливі — це фактор, що визначає конкурентоспроможність бізнесу на роки вперед. Моя переконаність, що інвестиції в технології — це не лише питання підвищення ефективності, а й питання виживання компанії в середньо- та довгостроковій перспективі.

Щодо економічної доцільності таких інвестицій, я віддаю перевагу прагматичному підходу. Повна автоматизація складу, як у Amazon, з використанням роботизованих систем зберігання та комплектації потребує значних витрат і є виправданою лише в окремих випадках. Для більшості компаній оптимальним є поетапний підхід до автоматизації, з фокусом на процеси, що мають найбільший потенціал для оптимізації. Наприклад, можна почати з автоматизації процесів приймання товарів, використовуючи сканування та автоматичну верифікацію, що дозволить суттєво скоротити час на цей етап та мінімізувати помилки. Далі можна автоматизувати комплектацію за допомогою технологій pick-to-light та голосових систем, а в майбутньому — впроваджувати капіталомісткі рішення, такі як автоматичні конвеєри чи AGV.

Зрозуміло, що інвестиції в IT та автоматизацію — це не одноразова акція, а постійний процес. Технології розвиваються швидко, і те, що було передовим кілька років тому, сьогодні може стати застарілим. Тому я рекомендую закладати в бюджет не тільки витрати на придбання та впровадження систем, а й на їх регулярне оновлення та розвиток.

Підсумовуючи, питання не в тому, чи варто інвестувати в автоматизацію, а в тому, як зробити ці інвестиції максимально ефективними. І відповідь на це питання завжди індивідуальна: вона залежить від специфіки бізнесу, масштабів операцій, фінансових можливостей та стратегічних цілей компанії.

— На чому ви робите акцент при оптимізації ланцюга постачань і які тенденції очікуєте в логістиці наступного року?

— В оптимізації ланцюга постачань ми зосереджуємося на трьох ключових напрямах. Перший — прозорість процесів. Ми прагнемо забезпечити повну видимість усіх етапів руху товару — від виробника до кінцевого споживача. Це дозволяє оперативно виявляти вузькі місця та швидко реагувати на можливі проблеми.

Другий пріоритет — гнучкість. Ми вибудовуємо логістичні процеси таким чином, щоб вони могли легко адаптуватися до змін попиту, коливань у доступності транспорту чи інших зовнішніх чинників.

Третій акцент — інтеграція з партнерами. Активно працюємо над створенням єдиного інформаційного середовища з постачальниками та транспортними компаніями, що дозволяє мінімізувати кількість помилок і значно пришвидшити обмін даними.

Що стосується очікуваних тенденцій, то наступного року я прогнозую посилення кількох напрямків. Насамперед — подальшу діджиталізацію та автоматизацію рутинних процесів, зокрема за рахунок впровадження рішень на базі штучного інтелекту. Також зростатиме роль аналітики даних — для точнішого прогнозування попиту та ефективнішого управління запасами. Крім того, все більше уваги приділятиметься резильєнтності ланцюгів постачань, тобто їхній здатності швидко відновлюватися після збоїв.

Окремо варто згадати про тенденцію до повної відмови від паперових документів. Бізнес поступово переходить на електронні накладні — як прибуткові, так і видаткові, — а також пришвидшується реалізація проєкту e-ТТН.

— Наскільки гостро стоїть проблема нестачі кваліфікованих кадрів у сфері логістики, зокрема серед складського персоналу?

— Проблема кадрового дефіциту дійсно є актуальною, особливо в логістиці. Ми стикаємося з кількома викликами одночасно. З одного боку, маємо загальний брак робочої сили на ринку — через мобілізацію, трудову міграцію, або небажання кандидатів працевлаштовуватися. Результат один — нестача персоналу. З іншого боку, логістика часто не сприймається молоддю як приваблива сфера — їй віддають перевагу ІТ, маркетинг або креативні галузі.

Втім, ми вже напрацювали низку ефективних рішень. Перший напрям — стандартизація та формалізація процесів. Завдяки чітким інструкціям, чек-листам і візуальним підказкам ми можемо швидко навчати новачків, знижуючи вимоги до їхнього початкового рівня підготовки.

Другий підхід — розвиток внутрішньої системи навчання. Наша програма адаптації дозволяє залучати до роботи людей без досвіду в логістиці, але з правильною мотивацією та ставленням до справи.

Третій напрям — автоматизація рутинних операцій. Використання WMS із зручним та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом значно спрощує роботу на складі, знижуючи потребу в спеціалізованих знаннях і навичках.

І, звісно, ми дбаємо про привабливі умови праці: забезпечуємо комфорт на робочому місці, конкурентну оплату, прозору систему оцінювання та можливості для кар’єрного розвитку.

— Остання миля вважається найдорожчим і найскладнішим етапом транспортної логістики, але саме вона формує значну частину клієнтського досвіду. Як ви оптимізуєте та контролюєте цей процес?

— Остання миля у нашому випадку має свою специфіку, адже ми працюємо в сегменті B2B. Нашими клієнтами є аптечний канал, традиційна роздрібна торгівля, а також національні й регіональні торговельні мережі. Саме тому ми впровадили низку рішень, які допомагають оптимізувати цей етап логістики.

Передусім ми сегментували доставки за типами клієнтів і характером їхніх потреб. Для великих мереж із централізованими складами використовуємо великотоннажний транспорт і працюємо в чітко визначених часових вікнах для розвантаження. Для регіональних складів застосовуємо крос-докінг — це дозволяє мінімізувати час перевантаження товару.

У роботі з малим і середнім бізнесом запроваджено систему маршрутизації з урахуванням особливостей кожної локації: графіка приймання товару, умов під’їзду, вимог до розвантаження тощо. Це дає змогу групувати доставки за релевантними параметрами та будувати більш ефективні маршрути.

Ми використовуємо як власний сучасний малотоннажний автопарк, так і залучаємо партнерів до перевезень. Така гібридна модель забезпечує гнучкість і дозволяє максимально ефективно задовольняти потреби клієнтів у своєчасній доставці.

Окремий фокус — оптимізація зворотних потоків. Ми впровадили систему обліку тари та супровідної документації, яка інтегрована з основними логістичними процесами. Це дозволяє ефективно організовувати повернення багаторазової тари та документів під час наступних поставок.

Завдяки комплексному підходу нам вдалося підвищити точність доставок до 99,5%, зменшити час обслуговування кожного клієнта та суттєво скоротити витрати на транспортну логістику.

— Якими ви бачите перспективи розвитку логістики в Україні на локальному та національному рівнях?

— Очікую суттєвих інвестицій у розвиток індустріальних парків і супутньої інфраструктури. Такі проєкти відкривають широкі можливості як для масштабування логістичних і виробничих потужностей діючих компаній, так і для запуску нових бізнесів.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: впровадження електронного документообігу, розвиток системи е-ТТН та інтеграція цифрових рішень у щоденні операційні процеси.

Також очікую активного впровадження автоматизації на складських об’єктах. Зі зростанням доступності технологій усе більше компаній інвестуватимуть у WMS-системи, конвеєрні лінії та інші рішення, що підвищують продуктивність і контроль над процесами.

Загалом вважаю, що логістика в Україні розвиватиметься у напрямку зростання ефективності, прозорості та клієнтоорієнтованості. Ті гравці, яким вдасться поєднати оптимізацію витрат із високим рівнем сервісу, матимуть найкращі позиції в конкурентному середовищі.