29 грудня 2018

Споживчі настрої в Україні, листопад 2018: індекс склав 59,8

У листопаді 2018 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 59,8, що на 2,9 п. більше, ніж цьогоріч у жовтні. Найбільших змін зазнав індекс очікуваного розвитку економіки країни у найближчі роки. Про це повідомляє TradeMaster.UA з посиланням на дані дослідження споживчих настроїв в Україні, яке щомісяця здійснює GfK Ukraine.

У листопаді 2018 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 59,8, що на 2,9 п. більше за жовтневий показник.

Індекс поточного становища (ІПС) збільшився на 2 п., зупинившись на позначці 58. Складові цього індексу зазнали таких змін:

- індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 48, що на 1,4 п. вище від жовтневого рівня цього індексу;

- індекс доцільності великих покупок (х5) збільшився на 2,6 п. та встановився на позначці 67,9.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у листопаді піднявся на 3,5 п. та склав 61. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) збільшився порівняно до минулого місяця на 3,5 п. і склав 58,6;

- індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зріс на 2,2 п. та склав 55,1;

- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) також збільшився та становив 69,3, що на 4,9 п. більше за показник жовтня.

У листопаді показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 137,5, це більше показника минулого місяця на 1,2 п. Індекс інфляційних очікувань дещо знизився – до 189,1, що на 1,2 п. менше за минулий місяць. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців дещо покращилися: індекс девальваційних очікувань знизився на 2,6 п. до значення 159,6.

«Індекс споживчих настроїв дещо зріс у листопаді після суттєвого падіння у жовтні. Продовжилась тенденція до зменшення девальваційних очікувань. Помітно покращились очікування щодо майбутніх змін особистого доходу порівняно до жовтня. Водночас індекс споживчих настроїв у жовтні-листопаді залишається нижче середнього рівня за третій квартал, що свідчить про вповільнення росту споживання», ─ коментують аналітики GfK Ukraine.

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводиться з червня 2000 року. З січня 2009 року дослідження споживчих настроїв проводиться щомісяця.

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. (До квітня 2014 року вибірка дослідження складала 1000 осіб у віці 15-59 років). Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й величину населеного пункту. Від квітня 2014 року з дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим. У Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. Польовий етап проводиться 1-15 числа кожного місяця.

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?

2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?

3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?

4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?

5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

- індекс поточного особистого матеріального становища (х1);

- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);

- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);

- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4); - індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

- індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;

- індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;

- індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.

Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:

1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?

2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?

3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).

Довідка ТМ

GfK поєднує дані й науку. Новітні дослідницькі рішення дозволяють отримати відповіді на ключові питання бізнесу щодо споживачів, ринків, брендів та медіа – зараз і в майбутньому. GfK, партнер в сфері досліджень та аналітики, обіцяє своїм клієнтам по всьому світу зростання завдяки знанням.