Ринок вантажних перевезень у 2022 році

Сума задокументованих збитків, завданих транспортній інфраструктурі України за час повномасштабного вторгнення росії становить 35–40 млрд доларів. Внаслідок бойових дій пошкоджені або зруйновані 311 мостів і мостових переправ, 24,8 тис. км доріг. При цьому на деокупованих територіях уже відновлений проїзд 49 штучними спорудами на автодорогах державного значення. За даними Національної ради з відновлення України від наслідків війни за перші 3 місяці воєнних дій зруйновано або суттєво пошкоджено 6,3 тис. км залізничної мережі, зруйновано 41 залізничний міст, припинено функціонування 21 залізничного вокзалу. Крім того, закрились усі залізничні переходи до росії та білорусі, які були ключовими постачальниками палива та покупцями ряду товарів в Україні.

Під контролем України залишилися найбільші порти, на які припадало понад 85% морського вантажообігу, і вони запрацювали внаслідок Зернового коридору, але цього все одно недостатньо для повноцінного морського експорту.

Дорожня та залізнична інфраструктура забезпечують можливості евакуації та переміщення населення, доставку військової техніки та гуманітарних вантажів, сприяє функціонуванню економіки, соціальної сфери та галузей промисловості. Найбільш залежними від транспортної галузі є сільське господарство, металургійне виробництво, вугільна промисловість, гірничо-металургійний та оборонний комплекси. Внаслідок географічних особливостей держави та структури реального сектору економіки, особливо експортно-орієнтованих сегментів, залізничний та автомобільний транспорт, надаючи послуги, що забезпечують потреби матеріального виробництва та невиробничої сфери (зокрема частині військові та спеціальні перевезення), є ключовою ланкою усього вантажного транспортно-логістичного комплексу України, яка щорічно перевозить найбільшу частину вантажів.

Незважаючи на суттєві руйнування транспортної інфраструктури України в умовах війни, поступова робота над її відновленням, відкриття нових шляхів руху та логістичних хабів, залучення іноземних коштів, оновлення рухомого складу сприяють тому, що вона повною мірою виконує свої базові функції. Поточні напрацювання та зміни стануть основою для її післявоєнного розвитку.

Передача вагонів залізницею через залізничні стики досягає 1910 вагонів на добу. Загальний потенціал – 3422 вагони на добу. Тобто наявні потужності для перевезення вантажів через західні прикордонні переходи використовуються лише на 55,8%. Основною причиною неповної завантаженості є обмежена пропускна здатність європейської залізничної мережі. Залізничний транспорт в Європейському Союзі – це другорядний вид транспорту. У Європі більше вантажів транспортується автомобільним транспортом, у деяких країнах ще водним шляхом, також дуже розвинуті контейнерні перевезення вантажів. У країнах ЄС лише від 15% до 35% вантажів транспортуються залізницею. В Україні цей показник становить приблизно 65%. 

Основні складнощі під час перетину кордону: 

•  - Нестача перевантажувальних комплексів. В Україні більш габаритні вагони та ширші колії, тому їх потрібно або адаптувати, або перевантажувати товар у підходящі вагони. До того ж залізничними шляхами курсують не лише вантажі, а й здійснюються пасажирські перевезення.

•  - Тривалі черги. У травні – червні було найбільше накопичення завантажених вагонів на мережі. Тоді вишикувалося приблизно 43 тис. завантажених та узгоджених перевізниками вагонів, у результаті чого формувалися черги на 18–20 діб. Станом на вересень 2022 року черга з навантажених вагонів скоротилася у 2 рази із 43 до 20 тис. вагонів.

Накопичення вагонів веде до негативних наслідків у вигляді падіння пропускної здатності мережі, неефективного використання рухомого складу та зростання операційних витрат Укрзалізниці. За даними Заступника директора Департаменту комерційної роботи Укрзалізниці Валерія Ткачова деякі переходи використовуються на максимум, інші – лише наполовину (переходи Мостиська-2 – Медика (Польща); Рава-Руська – Верхрата (Польща); Ужгород – Матевці (Словаччина)). Найпроблемніші в питанні черг у нас пункти перетину з Румунією. Це прикордонні переходи Вадул–Сірет–Дорнешти та Д’яково–Халмеу. Причиною є повільне прийняття вантажів портом Констанца. 

Із 29 червня Міністерство інфраструктури України підняло інфраструктурний тариф на вантажні перевезення залізницею на 70%. Найголовнішим чинником, який підштовхнув Укрзалізницю до підняття тарифів, став обвал обсягів вантажоперевезень. До початку повномасштабного вторгнення залізниця перевозила на 65,3% більше ніж зараз. У перші місяці повномасштабного вторгнення основною підтримкою Укрзалізниці були державні дотації. За словами представника Укрзалізниці Валерія Ткачова, причинами підвищення стали падіння обсягів перевезень, зростання статті витрат на утримання залізниці через систематичні пошкодження від ворожих обстрілів, збільшення собівартості залізничної логістики на 74%, витрат на електроенергію та запчастини. Підвищення тарифів на залізничні перевезення сприяє ще більшому підвищенню попиту на автомобільні вантажні перевезення, які і так виросли під час війни. Наприклад, якщо в березні автомобілями в Україну ввезли 13% імпорту, то в квітні – 26%. Зросла і частка автотранспорту в структурі експорту: у січні–лютому вона становила 5%, у березні–квітні – 10%.

29 червня 2022 Україна та Європейський Союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Вона діятиме один рік та дасть можливість уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску

Український сектор перевезень структурно стає ближчим до європейського: зростає частка автомобільних перевезень, а залізничних – падає. На фоні повномасштабного вторгнення тенденція стала ще більш помітною, оскільки військові дії стимулювали низку нагальних рішень. За даними РНБО, обсяг автотранспортних перевезень вантажів демонстрував постійне зростання від 140 млн тонн у 2009 році до рекордних 244 у 2019 році, а залізничний в цей період неухильно рухався до антирекорду, перевізши у 2019 році 312,9 млн тонн, а у 2020 році – лише 305,5 млн тонн. Станом на кінець 2019 року ринкові частки вантажних перевезень розподілилися так: 36% здійснювались автомобілями, залізницею – 46% (історичний мінімум). Однак українська залізнична інфраструктура, побудована під потреби сировинної економіки та придатна для перевезення великої кількості вантажів (1200 залізничних вантажних станцій та мережа магістральних колій у 23 тис. км), володіє великим потенціалом, на відміну від європейських. Крім того, залізничний транспорт знову привертає увагу як один із найбільш екологічних видів транспорту, чого не можна сказати про автомобілі. 

Структура перевезень експорту залізницею у 2022 році, як і в попередній рік, спеціалізувалась на перевезені руд, металів, зернових вантажів. Після повномасштабного вторгнення саме залізницею здійснювалось евакуація зерна, сільськогосподарських культур, різних видів металів із зон окупації та активних бойових дій на територію західних областей чи за кордон, також частково відбулося збільшення перевезень палива та гуманітарної допомоги. 

Протягом 2023 року очікується відновлення перевезень. Існує ймовірність того, що обсяги перевезень автомобільним транспортом будуть вищими ніж у 2021 році. Через руйнування підприємств, які були флагманами виробництва, що забезпечувало ринок залізничних перевезень, зокрема серед найбільш знакових є «Азовсталь», а також 20% зерносховищ, що знаходяться на півдні, залізнична логістика – незважаючи на свої переваги – навряд зможе повернутись до довоєнного рівня.

Морський транспорт суттєво залежить від виробництва сталі та зернових, тому його відновлення буде відповідати поновленню економічної активності в Україні.