Інтерв’ю з лідером компанії «Діалогістика» Діаною Пілоян

- Діано, тебе, мабуть, неодноразово питали про те, як ти потрапила в логістику, тим більше, що ти закінчила французький факультет Єреванського інституту іноземних мов. Я ж хочу поцікавитися, якою студенткою була юна красуня Діана Пілоян? Напевно відмінницею, спортсменкою і т.д?

- В логістику потрапила так само випадково, як і на французький факультет. В школі я вивчала англійську мову і була впевнена, що буду продовжувати її вивчати в інституті, але влітку перед початком десятого класу подруга мами порадила піти на французький факультет, тому що там менше конкурсу, а також її двоюрідна сестра там викладала французьку. Ось так, за 10 місяців я вивчила те, що вивчають за 10 років, і поступила на французький факультет. Вчилась я дуже добре, і вже на другому курсі мене як одну з найкращих відправили у Францію на стажування. А потім, вже в Києві, французька дала мені «путівку в життя», тому що мене взяли на роботу у французьку компанію «Рено В.І. Україна» без досвіду і  прописки. Через півтора року я перейшла в транспортний відділ, потім були 9 насичених років в «АсстрА», а зараз своя логістична компанія. 

- По собі знаю, що філологи досить творчі люди. Кажуть, вони як глина, бо з них можна виліпити професіонала практично у будь-якій сфері. Чи є місце творчості у твоєму житті, яке так тісно пов’язане з транспортною логістикою?

– Абсолютно згодна з тобою. Філологи вміють спілкуватися і домовлятися – це їх найголовніша перевага у порівнянні з іншими фахівцями. Успішне спілкування – запорука будь- якого бізнесу, 99% проблем, що виникають у бізнесі, пов’язані саме з невмінням спілкуватися. Стосовно творчості: я дуже ідейна людина, ідеї з мене просто пруть фонтаном. Це стосується не тільки приготування їжі, переробки старих речей на «нові», але і моєї роботи. Я люблю постійно все змінювати, міняти на краще, я – справжній перфекціоніст! Мої співробітники ніяк не можуть звикнути до того, що я їх постійно пересаджую, міняю їх функціонал – я хочу щоб кожна людина проявила себе на всі 100 % і отримувала задоволення від роботи. З квітня минулого року я почала писати, отже в мене з’явилось ще одне захоплення. 

- Для багатьох не секрет, що тебе по-дружньому називають Леді Ді.Мені здається це порівняння дуже влучне, адже у тебе завжди поважна постава, відчувається впевненість у собі, а погляд дійсно королівський. Скажи, будь ласка, ось ця невидима корона на голові допомагає в житті?

– Дійсно, іноді мене так називають Або просто Ди, і це мені дуже подобається. Насправді, корони немає, я даю перевагу відвертості в будь-яких стосунках. Впевненість? Так, в якихось питаннях я впевнена і можу собі дозволити «авторитетний тон» (наприклад, підчас своїх тренінгів, коли я в ролі вчителяJ ). Але я не з тих керівників, які роздають команди, нічого не пояснюючи. Навпаки, в моєї компанії я наполягаю на тому, щоб всі члени команди брали участь у процесі, я раджусь з ними, поважаю їх думку, ми дружня команда однодумців. 

- Вочевидь бути керівником підприємства справа не проста. Треба всіх і все тримати під контролем, а яка ти вдома, у своїй родині? Це інша Діана?

- Мій чоловік директор туристичної компанії. Два директора в одній родині – це забагато, чи не так? J Тому вдома я трохи інша. Я нібито тихіше, але все одно жодна справа без мене не вирішується, зі мною постійно всі радяться. Хоч останнє слово за моїм чоловіком, моя думка іноді може зіграти «рокову роль», адже логічними доводами (це напевно від мого багаторічного досвіду роботи в логістиці) я можу переконати його у протилежному. 

-Діано, у тебе двоє чудових дітей, вони вже досить дорослі, але все ж, які методи виховання застосовуєш? Що порадиш молодим матусям, аби стосунки і з сином, і з донечкою були гармонійними?

– По-перше, поводьтесь з дітьми не як з дітьми, а як з дорослими, по-друге, доведіть їм, що це їх життя і ви не зможете його прожити замість них, тому вони з дитинства мають навчитися обирати та думати. Це їх вибір – стати прибиральницею чи академіком. Будьте найкращим другом для своїх дітей, і тоді немає значення, донька у вас чи син. І ще одна порада матусям: іноді треба бути егоїсткою, не можна віддавати всю себе тільки дітям, вони мають знати, що у вас є своя особиста територія, своє захоплення, свій час. 

- Чи дотримуєтеся ви у своїй родині вірменських звичаїв? Як часто вдається поїхати в гості на Батьківщину?

– Так, ми дотримуємось деяких звичаїв, особливо кулінарних. Нажаль, не дуже часто вдається поїхати у Вірменію – дуже дорого. Але ми з сестрами знайшли інший вихід – зустрічатися «на нейтральній території», а саме у Грузії, і це дешевше з обох сторін. 

-До-речі, а де ти себе почуваєш «більше» вдома – в Україні чи у Вірменії?

– Важке питання для мене… Коли я в Єревані, всі кажуть, що я справжня «хохлушка», тобто настав той момент, коли я вже не схожа на вірменку. В Києві мене спочатку приймали за іноземку, але зараз можуть навіть прийняти за «западенку» через чорні очі. 

-Не можу зауважити даний факт і не зробити тобі комплімент! Ти просто чудово розмовляєш українською мовою! Як тобі вдалося її вивчити, що слугувало мотиватором?

– Дякую тобі! Мотиватором і моїм вчителем української мови став один з моїх перших замовників з Івано-Франківська, який розмовляв зі мною виключно українською, незважаючи на те, що я відповідала російською. Але так було перші кілька місяців, потім я почала потрохи відповідати українською і далі пішло-поїхало. Звичайно мені допомогла моя лінгвістична освіта (я взагалі люблю «копатися» в етимології слів), і значення багатьох українських слів я зрозуміла логічним шляхом, підставляючи різні приставки. Враховуючи те, що я вчила мову на слух, я можу досить нормально говорити, але мені важко писати, тому що я не вчила жодних правил. 

- Діано, у тебе завжди був класний гардероб! Витончені сукні, брюки, блузки, спідниці, і звісно ж підбори! Зізнайся ти полюбляєш шоппінг? Як гадаєш, що неодмінно має бути в шафі у кожної жінки?

– Так, люблю шоппінг, але я не з тих жінок, яки ходять по магазинах просто так, щоб подивитися, що «дають». В мене обмаль часу взагалі, тому мій шоппінг проходить дуже швидко, з конкретною метою. Якщо чесно, 90 % мого гардеробу складаюсь речі, куплені за кордоном підчас відпустки, коли я маю більше часу. Стосовно шафи: треба своєчасно позбавлятися речей, яки не носиш протягом року – або віддати комусь, або переробити їх; всі мої речи діляться на 2 категорії – теплих та холодних кольорів, тому мені треба тільки відзначитись з категорією, а далі все просто. Я можу поєднати речи, куплені в різний час та в різних місцях, і вони будуть виглядати як комплект! 

-Знаю, що ти любиш подорожувати й уже багато де побувала. Чи є ще місця на карті Світу, які дуже-предуже хочеться відвідати?

– Я багато подорожую, це правда, звичайно є місця, які я хочу відвідати, наприклад, я не була в Лондоні. Можу сказати, що Європа завжди мене приваблює, я можу їздити в ту саму Верону або Барселону багато разів і все одно поїду ще раз, чого не можу сказати про східні країни, особливо мусульманські. В цьому сенсі наші смаки з чоловіком не співпадають, бо він захоплюється сходом. 

-А які країни чи міста, на твою думку, треба неодмінно побачити? Чим вони такі особливі та привабливі?

– Я зараз спробую назвати міста у протилежність тих, які вважаються стандартом: Верона (замість Венеції), тому що там повітря насичене коханням; Страсбург (замість Парижу), тому що він поєднує французьку та німецьку культуру ; Сент Гален (замість Цюриху), тому що він просто казковий; Барселону, тому що вона надзвичайна; грецькі Метеори, тому що це дивовижне явище природи… 

-Якому виду відпочинку ти надаєш перевагу: комфортному, у гарному готелі, чи активному, пізнаючи міста або природу?

– Кожного разу я мрію про комфортний відпочинок у гарному готелі на березі моря… і кожного разу замість того я активно їжджу на всі екскурсії, втомлююсь, але пізнаю щось нове. 

-Пам’ятаю, ти розповідала, що печеш смачнючі торти. Як зараз справи з випічкою? Вдається потішити рідних смаколиками? Чи є якась фірмова страва від Діани Пілоян?

– Так, я і досі пеку смачні торти, коли є час. На новий рік обов’язково роблю пахлаву, «пташине молоко» або апельсиновий торт. Останній – це особливо смачно і можу сказати, що це майже мій фірмовий рецепт, принаймні він не дуже відомий в Україні. Взагалі-то з тортів починалась моя бізнес-діяльність ще у Вірменії, коли ми з моїм дівером пекли торти на продаж и тим годували всю родину в холодному та голодному 1993 році. 

-Будні логіста дійсно дуже напружені, знаю з власного досвіду. Це, як кажуть у рекламі – готовність №1 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Що ж допомагає витримувати шалені темпи, стресові ситуації, постійну роботу мозку?

- Жорстка самодисципліна і вміння організувати свій час. Правило просте: поки робиться щось одне, займатися іншим. Тут головне правильно обрати те, що буде найдовшим по терміну виконання, щоб запустити його першимJ Стосовно стресових ситуацій: я завжди питаю себе, чи спробувала я всі можливості щоб покращити ситуацію, і якщо відповідаю сама собі «так», тоді я не переймаюсь і просто чекаю. 

-Чи бували такі ситуації, коли хотілося кинути все під три чорти і залишити логістику?

– Так, бувало, коли перші роки заснування власної компанії нічого не приносили крім боргів. І тоді на якусь мить в мозку з’являлась така думка: навіщо це все було треба, сиділа би собі найманим співробітником… І одразу слідом за цією думкою протилежна: ні, все правильно, інакше я перестала себе поважати. Я багато чому навчилась за ці п’ять років «незалежності», і озираючись на своїх колишніх колег, що залишились в «Асстра», розумію, наскільки кроків я пішла вперед них. 

- У 2010 році ти заснувала власну компанію «Діалогістика». Це твоє творіння і ти, вочевидь, ставишся до неї не просто, як до роботи. Діано, в чому, на твою думку, секрет успішного бізнесу?

– Так, це моя третя дитина J Секретів немає, просто треба завжди казати правду, якою би вона не була, і залишатися чесним, порядним – ваші партнери це неодмінно оцінять! 

-Якби можна було відмотати час назад і тобі дозволили б обрати собі знову життєвий шлях, щоб ти зробила?

– Я б ніколи не стала домогосподаркою – це точно. Все одно я б обрала якусь жваву і цікаву професію, можливо, туризм. Насправді, ми притягуємо те, чим дійсно хочемо займатися, чи не так? 

-Чого б ти побажала нашим читачам, логістам і не логістам?

– Гармонії з собою! Раніше я не думала, що це так важливо, коли ти «ладиш» зі своїм другим «я», але зараз я точно знаю, що гармонійна людина розвивається, росте, досягає мети і все чудово встигає!

Связаться с Дианой Пилоян Вы можете по телефону 044 364 30 34 или написть e-mail: dp@dialog-s.com.ua.

Купить книгу «Сказочная логистика Или 50 дней из жизни экспедитора» Вы можете на сайте http://dialogistika.com/ru/treningi-po-logistike, либо по телефону   044 364 30   34.

Больше информации на сайте: http://dialogistika.com/.