08 листопада 2018

Як українським виробникам підготуватися для виходу на ринок Канади?

Як українським виробникам підготуватися для виходу на ринок Канади?

12333

Канада запрошує на свій ринок нових постачальників. Це яскраво продемонструвала виставка SIAL Canada 2018, що проходила в Монреалі. Українські виробники мають гарну можливість продавати продукцію на канадському ринку. Однак їм потрібно розуміти специфіку країни та бути готовими виконати всі вимоги. Таку думку висловила Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української Торгової Палати, координатор канадсько-українського проекту підтримки Торгівлі й Інвестицій (CUTIS).

Під час VII Всеукраїнської практичної конференції DistributionMaster-2018, що відбулася 26 жовтня, експерт розповіла про особливості організації експортно-імпортних операцій з Канадою.

Як Канада допомагає українським експортерам?

У 2016 році уряди Канади й України підписали Угоду про вільну торгівлю між двома країнами, яка набула чинності 1 серпня 2017-го. З того часу були скасовані ввізні мита на низку сільськогосподарських товарів (за виключенням 108 тарифних ліній), а також на промислові товари (крім легкових автомобілів із 7-річним перехідним періодом скасування ввізних мит).


Сільськогосподарські товари, що входять до 108 тарифних ліній, українські експортери можуть постачати за нульовою ставкою ввізного мита в рамках глобальних квот Канади.

У той же час, щоб канадські дистриб’ютори розглядали українських виробників як ділових партнерів, перші мають відповідати численним критеріям. Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) був залучений, аби допомогти налагодити ці, ділові, стосунки.

Програма проекту CUTIS розрахована на п’ять років (2016—2021 рр.). У партнерстві з Мінекономрозвитком та Офісом з просування експорту CUTIS забезпечує український бізнес інформацією та технічною допомогою, необхідною для експорту вітчизняних товарів до Канади та залучення канадських інвестицій до України.

Емма Турос зазначає, що наразі CUTIS уже визначив пріоритетні сектори:


Також CUTIS завершив відбір учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT: за два етапи — 70 підприємств.

Крім того, наразі проект активно працює над подоланням нетарифних бар’єрів для торгівлі між Україною та Канадою.


Ще одним напрямком роботи CUTIS є проведення навчання та випуск навчальних посібників. Проект уже підготував 15 тренерів в Україні, які зможуть надавати виробникам первинну консультацію щодо Канади й допомагати впроваджувати в дію Угоду про вільну торгівлю між двома країнами.

Якщо ж підприємці хочуть самостійно перевірити, наскільки їхня продукція відповідає вимогам канадського законодавства та, відповідно, чи може вона претендувати зайняти місце на полицях канадських супермаркетів, Емма Турос наводить відповідне посилання:


І у вигляді допомоги радить скористатися покроковою інструкцією I can export на сайті проекту www.cutisproject.org.

Що слід знати українському виробнику про ділову Канаду?

У Канаді дуже суворі вимоги до товарів, що привозять до країни. Виробники сільськогосподарської продукції або продуктів харчування вичерпний перелік відповідних документів можуть переглянути на сайті Канадського агентства з перевірки продуктів харчування (Canadian Food Inspection Agency, CFIA). Для цього достатньо зазначити свій шестизначний код з Гармонізованої системи опису та кодування.

Складніше буде тим, хто планує постачати непродовольчі товари. Оскільки система стандартів у Канаді вкрай складна, експерт радить уважно дивитися на особливості документів саме тієї провінції, з якою виробник хоче працювати.

Окремо варто зупинитися на регуляторних вимогах, оскільки з 15 січня 2019 року має вступити в дію нормативно-правовий акт щодо безпечної їжі для канадців (Safe Food For Canadians Regulations, SFCR). Цей документ об’єднає в собі 14 документів і складатиметься з 16 частин. Емма Турос наводить його основні положення:

1. Міжнародно визнані вимоги до всіх продуктів харчування, що імпортуються/експортуються або постачаються міжпровінційно (регулюється окремо).

2. Встановлює баланс між підсекторами харчової промисловості, а також між власним виробництвом та імпортом (це — у тому числі торгівля в рамках тарифних квот).

3. Підтримує доступ до ринку.

4. Встановлює зв'язок між торговими партнерами для зниження ризику.

Головною метою зазначених змін є бажання канадців і надалі забезпечувати наявність в країні здорової їжі, тварин і рослини.

Крім урахування регуляторних особливостей, українським виробникам слід детально вивчати й інші аспекти, зокрема канадське ліцензування, особливості превентивного контролю та додаткові вимоги місцевих супермаркетів (інколи їх перелік може складатися з 70 пунктів).


 У чому особливості канадського імпорту?

Канада імпортує продукти харчування з 190 країн світу. Тільки торгівля агропромисловою продукцією на рік складає понад 43 млрд канадських доларів. З огляду на це для українських виробників канадський ринок є дуже привабливим. Проте до жорстких вимог пристосуватися може далеко не кожен постачальник.

Спочатку імпортер отримує вимоги через Автоматизовану довідкову систему імпорту (Automated Import Reference System, AIRS), далі він надсилає запит дозволу на імпорт і надає відповідну інформацію стосовно того, чи всі вимоги виконані. І тільки після цього продукцію можна відвозити на кордон, де вона проходить процедури Канадського агентства прикордонної служби (Canadian Border Service Agency).

Коли вантаж прибуває до місця призначення, CFIA може призначити додаткову перевірку. Якщо все гаразд, лише тоді сторони складають звіт.

За словами Емми Турос, у Канади довіра до виробника дуже велика, але до першого невиконання якихось вимог. Виробник схибив — одразу потрапив до «чорного списку». Намагатися виключити себе звідти можна, однак процедура триватиме десятиліття. Отже, перш ніж виходити на канадський ринок, потрібно добре зважити свої можливості.

 Як потрапити до роздрібної мережі?

Існує два шляхи, щоб укласти договір на поставку товарів до канадських супермаркетів.

Перший — дочекатися, коли мережі оголосять конкурс про перегляд своїх постачальників, і подати заявку. Зазвичай, великі супермаркети змінюють перелік виробників раз у кілька років. Головним критерієм для відбору, звісно, є ціна, проте існують й інші, не менш вагомі вимоги, яким потрібно відповідати.

Другий шлях потрапити до великих роздрібних мереж — запропонувати специфічний продукт, який супермаркет шукає сам, оскільки на нього є попит у споживачів.

 На що звернути увагу під час підготовки до зустрічі з дистриб’юторами?

Оскільки великі супермаркети здебільшого працюють виключно через дистриб’юторів, вихід на ринок починається з переговорів з ними.

Емма Турос зазначає, що в канадців є чіткі критерії для відбору постачальника, але вони не завжди явні та виписані в офіційних документах. І якщо уже на етапі переговорів виробник порушує ці критерії, дистриб’ютор не продовжуватиме ділові стосунки. Аби така зустріч пройшла успішно, до неї варто ретельно готуватися. Що ж слід врахувати?


Зазвичай, за словами експерта, на підготовку постачальника до зустрічі з дистриб’ютором проект CUTIS витрачає приблизно рік. Трапляється, що заради майбутньої угоди виробнику доводиться змінювати рецептуру, упаковку, маркування й інші характеристики товару або процес самого виробництва.

«Кожен бізнес потрібно відчути, щоб дати правильну пораду та визначити, наскільки виробник готовий до канадського ринку», — резюмує Емма Турос.

Читайте также: Глобальные тренды FMCG рынка 2018 глазами Nielsen

Портал о розничной и оптовой торговле TradeMaster.UA 
 

 

TradeMaster в социальных сетях 

 

 

По поводу размещения Ваших материалов на портале пишите на press@trademaster.com.ua 

 

Раздел: Private Label >

Теги:

Коментарі

Ваш коментар буде першим.

Додати коментар

Ваше імя*


Захист від спаму

Повідомлення*