14 вересня 2021

PrivateLabel-2021: Нові вектори в розвитку ВТМ - український і зарубіжний досвід

8 вересня в Києві відбулася щорічна, ХІІІ-та за рахунком Міжнародна конференція «PrivateLabel-2021: Нові вектори в розвитку ВТМ - український та зарубіжний досвід».

Це щорічна міжнародна практична зустріч, яка дозволяє відділам ВТМ роздрібних мереж і компаній-постачальників почати та/або продовжити співпрацю, визначити стратегії й тактики ефективного розвитку бізнесу.

Організатором конференції виступила В2В медіа-група TradeMasterGroup.

Розподіл учасників за сферами діяльності виглядав так:

- виробники – 49%

- рітейлери – 22%

- суміжні галузі – 16%

- дистриб’ютори – 9%

- ЗМІ – 4%

Розподіл аудиторії за рівнем менеджменту виглядав наступним чином:

- СЕО, генеральний директор – 18%

- національний менеджер – 12%

- керівник ВТМ – 11%

- комерційний директор – 11%

- менеджер із продажів – 11%

- директор з продажів – 9%

- директор з розвитку – 8%

- директор з маркетингу, маркетолог – 7%

- власник – 5%

- бренд-менеджер, продукт-менеджер – 5%

- керівник ЗЕД – 3%

Партнерами конференції стали компанії:

Офіційний партнер – MAY Україна

Партнер конференції– OKTO CLAY FACTORY

ІТ консалтинговий партнер - Слуно Україна

Водний Партнер – Экония

Инноваційний партнер – Vladi Toys

Партнер кава-брейків – Фенікс Інвест Трейд ТМ Jamero

Трансформаційний партнёр – YouCoach
IT Партнёр –Спілка автоматизаторів бізнесу

Молочний партнер – ZINKA

Полиграфічний партнер – Паперовий змій

Партнер з дезінфекції – HEALER

Партнер конференції - NEOSYSEM

Головний новинний партнер -Киев Медиа

Конференція відбувалася одночасно у двох тематичних залах.

У головному залі на початку конференції з привітальним словом до учасників виступив модератор Сергій Євтушенко, засновник роздрібної мережі «Червоний маркет».

Відкрив серію виступів Максим Машляковський, СЕО Foresight & Predictive Analitics. Він презентував огляд «Шлях споживача. Між брендами та ВТМ. Аналітика ВТМ». Спікер надав аналіз, що саме відбулося зі споживчими настроями протягом останніх місяців. Він зазначив, що споживачі адаптувалися до COVID-19, і попри існуючі обмеження, стали значно менше перейматися з цього приводу.

У той же час послаблення карантинних заходів у 2021 році призвело до прискорення темпів зростання реальних доходів населення й інфляції. Рівень безробіття почав повертатися на «доковідних» показників, проте ділові очікування лише несуттєво перевищують минулорічні. Підвищення цін зумовило зростання витрат на товари повсякденного користування, через це споживання в натуральному вимірі зменшилося.

Спікер зазначив, що тенденція 2020 року, коли ВТМ зростали швидше, ніж ТМ, збереглася і у 2021-му. Причому в Україні зростання відбувалося швидше, ніж в інших країнах Європи. Це пояснюється тим, що наша країна має одну з найнижчих часток ВТМ серед європейських держав.

Наприкінці виступу Макси Машляковський оглянув перспективи ВТМ в Україні. На його думку, цьому сприяє слабка маркетингова активність з боку ТМ, важливість категорії для покупця, зростання лояльності до торгівельних мереж тощо.

Продовжив виступ спікер зі Словакії Jozef Fabo, керівник Private label компанії Terno. Тема його доповіді значилася як «Розвиток власних торгових марок в Європі». Він запропонував стратегічний погляд на ВТМ в розрізі визначення оптимальної довгострокової мети. За словами Йозефа, головними інструментами для цього є: асортимент, цінова стратегія, цінова диференціація, акційні пропозиції та PR.

Спікер також визначив чинники зростання попиту на товари ВТМ. Це ексклюзивність (потреба бути ближчими до покупця), ціноутворення за принципом справедливої торгівлі, реагування на модні тренди, більш короткий канал збуту (економія на маржі) тощо.

Гаррій Гнатовський, архітектор рішень «Слуно Україна» виступив з темою «Ефективне прогнозування промо активностей з максимальним підвищенням KPi». Він презентував сервіс Forecast AI Promo – сучасний інструмент для прогнозування акцій для Private Label.

Гаррій розповів про переваги цієї програми – швидка процедура інтеграції, висока якість прогнозу, мінімізація затрат при використанні тощо – й окреслив сфери, де Forecast AI Promo буде корисною. Це зменшення Out of stock, підбір кращої механіки та глибини скидки, планування виробництва товарів й упаковки, робота з товарами in – оut, покращення планування представленості товарів (зменшення не промо товарів).

Наприкінці Гаррій Гнатовський зазначив, що завдяки постійному доступу до високоякісних даних сучасні рішення для ланцюгів постачання можуть підвищити точність прогнозування до 90%, що покращить поповнення магазинів й оптимізацію запасів по всьому логістичному ланцюжку.

Наступний доповідач, Сергій Мірошник, директор з продажів компанії MAY-Ukraine, розповів про Зворотній бік Private Label. Він навів переваги ВТМ – перш за все, це економія на маркетингу. За його словами, на продажі товарів під власним брендом працює імідж самої торгівельної мережі, й одночасно ВТМ посилює бренд компанії. Такий взаємозв’язок сприяє підвищенню лояльності покупців, зростанню прибутків, забезпечує гарне співвідношення ціни й якості й дозволяє оптимізувати управління резервами.

Спікер також детально проаналізував життєві цикли «Продукт – рітейлер» і «Продукт – виробник», і навів кейс зі стратегії взаємодії рітейлера та виробника.

Наприкінці доповіді Сергій Мірошник надав практичне рішення для зростання категорії ВТМ – зокрема: слідувати сучасним тенденціям у розробці продукту, сегментувати й вивчати покупців, розвивати ситуації споживання, активізувати сезони й спростити вибір у точках продажів.

Сергій Лобенко, директор департаменту Власної торгівельної марки мережі супермаркетів «РОСТ», презентував доповідь «Консолідація регіонального рітейла задля реалізації складних проєктів ВТМ». Він визначив головні задачі, що стоять перед регіональними рітейлерами в роботі з ВТМ. Це об’єм мінімальної партії на момент запуску виробничої лінії; оборотність упаковки, її собівартість та актуальність дизайнерської концепції; вартість утримання структури ВТМ.

Спікер визначив головні задачі для торгівельних мереж (оптимізація партій виробництва й відвантаження, скорочення витрат на розвиток експериментальних проєктів, потреба готового пакету ексклюзивних брендів) і регіонального об’єднання (консолідація об’ємів, створення національного бренду для всіх регіонів, позиціонування міжрегіонального бренду з можливістю проведення спільного маркетингу тощо).

Наприкінці виступу Сергій Лобенко навів переваги взаємодії регіональних мереж. Це, перш за все, можливість реалізації проєктів, що вимагають сукупний об’єм. А також реалізація значних імпортних проєктів, збільшення швидкості оборотності пакувального матеріалу, оновлення дизайну, повернення капіталовкладень тощо.

Сесію продовжив Андрій Печерських, засновник і директор групи компаній «Центр Бізнес-Технологій». Його доповідь мала назву «ІТ рішення для поліпшення своєчасності виконання замовлень за приватними торгівельними марками».

Він познайомив учасників конференції з програмним продуктом BAS ERP – ІТ-рішенням для управління компанією. Цей сервіс охоплює чи не всі питання з керування підприємством, його операційної діяльністю й обліком і звітністю.

Інший програмний продукт, на який звернув увагу спікер, дозволяє розумно управляти ланцюгами постачань. Він має назву CBT CSM і швидко планує виробництво й постачання в будь-яких умовах турбулентності. Використання обох цих продуктів, за словами Андрія Печерських, забезпечить своєчасні постачання, мінімальні операційні витрати та мінімальне використання ресурсів підприємства.

Наприкінці доповіді спікер навів практичний кейс із успішного впровадження цих системних рішень у фармацевтичній корпорації «Юрія-Фарм». У підсумку на підприємстві відзначили двократний ріст продажів (за деякими позиціями навіть в чотири рази), відсутність дефіциту готової продукції та стабільно високе завантаження виробництва.

Роман Гарбуз, керівник відділу власних торгівельних марок мережі електроніки й побутової техніки «Фокстрот», виступив із темою «Особливості ведення бізнесу під ВТМ на українському ринку побутової техніки й електроніки».

Спікер зазначив, що частка ВТМ на вітчизняному ринку побутової електроніки та техніки становить біля двох відсотків, що в грошах дорівнює $75 млн. У той же час 70% ринку володіють відомі міжнародні бренди – Samsung, Apple, Xiaomi, LG, Huawei тощо.

Роман оприлюднив власний рецепт «Фокстроту» просування ВТМ: орієнтація на перші ціни, реклама ТМ у межах полиці та МОК як один із головних критеріїв.

Спікер навів зміни, які вплинули на картину ринку ВТМ, перед усім, пов’язані з COVID і супутніми проблемами, і зазначив, що наразі варто переходити до нової моделі роботи з товарами Private Label. Рецепт української ВТМ, за словами Романа Гарбуза, складається з трьох частин: тримати руку на пульсі, високий рівень експертизи та довготривалі стосунки з покупцями.

Спікерка з Ізраїля, Гульфіра Крок, яка є експерткою з управління асортиментом і ціноутворенням у рітейлі, презентувала доповідь «Задачі ВТМ з точки зору управління товарною категорією».

На початку виступу Гульфіра задалася питанням – для чого рітейлеру ВТМ? І тут же відповіла: ВТМ потрібна, щоб заробляти більше, ніж на продажі придбаного товару. Тому, наголосила вона, якщо заміна товару від постачальника не призводить до зростання маржі за винятком додаткових витрат мережі зі зберіганням продажів, це свідчить про помилку впровадження ВТМ.

Спікерка навела два головних способи збільшення маржі ВТМ. Це «відбирання» продажів у відомого бренду (коли товар ВТМ копіює товар бренду) і «закриття» ніш, що слабо наповнені. При цьому до ВТМ не відносяться фасований ваговий товар, який закуповується великими об’ємами на РЦ, фасований біржовий товар (м’ясо тощо), готова їжа, хліб, власна випічка.

Завершила свій виступ Гульфіра Крок переліком вимог до товарів ВТМ з точки зору категорійного менеджменту, які зводяться до простого правила – перед запуском ВТМ чітко визначитися, до якого товарного й цінового сегменту належатиме новий продукт.

Катерина Лібман, власниця компанії «Фабрика Перших Фантазій», підняла на конференції цікаве питання з недооцінення ринку вітчизняних виробників товарів, зокрема іграшок. Зазвичай рітейлери, які звикли до великого асортименту й привабливої цінової позиції китайських виробників, навіть не намагаються дослідити пропозиції, які є значно ближчими за географією. Між тим, робота з українськими постачальниками дозволяє значно економити на логістиці вантажів, а також оперативно вирішувати цілу низку питань з якості, зміни в асортименті, гнучкого ціноутворення тощо.

«Перед тим, як давати запит до Китаю, запитайте в Україні - можливо, це хтось вже робить?» - наголосила спікерка.

Наступну доповідь презентувала Ольга Новіченко, директорка департаменту з управління брендом і комунікаціями «Новус». Тема її виступу: «Сприйняття ВТМ і купівельна поведінка серед різноманітних груп покупців».

Спікерка зазначила, що ВТМ демонструє стабільне зростання в усьому світі, і наразі частка цих товарів становить понад 30% у світі і 15,4% в Україні. За прогнозами, частка ВТМ в Україні до 2025 року зросте до 22-25%.

Ольга визначила чотири головних чинника зростання Private Label – це пандемія й як наслідок, зменшення доходів, що змусило покупців купляти дешевші продукти; ізоляція й карантинні заходи, через що багато продуктів зникли з полиць; зростання значущості ціни та позитивний досвід покупок ВТМ. Вона зазначила, що наразі 83% покупців регулярно купують товари ВТМ, при цьому переважно через низьку ціну або краще співвідношення ціни й якості. Цікаво й те, що покупки ВТМ більш поширені серед молодої аудиторії віком від 18 до 34 років.

Наприкінці виступу Ольга Новіченко розповіла про головні драйвери росту ВТМ. До них спікерка віднесла: якість (основа довіри споживача довгострокового зростання), ціну (ключовий фактор боротьби з національними виробниками), упаковку (недооцінений інструмент комунікації й піклування про екологію), нові продукти (швидка реакція на зміну вподобань), оперативність у прийнятті рішень й розвиток нових каналів продажів.

Євген Долгов, начальник відділу експорту та ВТМ компанії «Еконія ПІІ», виступив із доповіддю «Розвиток нестандартних каналів продажів у ВТМ і орієнтація на клієнта».

На прикладі успішного зростання продажів ВТМ своєї компанії, Євген надав кілька корисних порад з розвитку цього напрямку. Зокрема, він порадив проводити категоризацію клієнтів – зрозумівши, що собою являє клієнт, можна краще розуміти, що йому пропонувати. Друга порада – не соромитися задавати клієнтові питання – це також допоможе зрозуміти його потреби.

Також спікер закликав шукати нестандартні шляхи, щоб задовольнити запит клієнта. Євген застеріг, що будь-яке розширення тягне за собою певні інвестиції, на які слід бути готовим.

Ще однією порадою стала пропозиція зробити клієнта амбасадором свого продукту. І нарешті, остання пропозиція від Євгена Долгова – не боятися пропонувати ВТМ на експорт.

Костянтин Жук, начальник відділу якості ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна», розповів про «Головні принципи вибору й аудит виробників ВТМ».

Спікер відзначив, що, першими критеріями оцінки та вибору постачальників мають бути вітчизняні законодавчі вимоги (закони, ДСТУ, технічні регламенти тощо) та міжнародні стандарти й практики.

Учасники конференції дізналися про GFSI – глобальну ініціативу з безпеки харчових продуктів, одним із засновником якої є METRO Group, і познайомилися з основними видами сертифікації, які визнає ця ініціатива.

Серед ключових вимог до виробників ВТМ Костянтин назвав такі: сертифікація на товари, пакування та сировину, експлуатаційний дозвіл операторів ринку, державна реєстрація потужностей з виробництва тощо.

Спікер також презентував алгоритм з вибору постачальника, який діє в METRO Group. Так, після складання технічних вимог до продукту відбувається вибір виробника на підставі тендеру. Наступним етапом є сертифікація або аудит виробника, після чого проводиться узгодження маркування й специфікації. Заключним кроком є протоколи досліджень, після чого товар потрапляє на полиці гіпермаркетів мережі.

Завершив сесію в першому залі запрошений спікер із Франції, Ремі Медіна, фахівець з роздрібних брендів IPLC, виступив з темою «Розуміння процесу Private Label: погляд виробника і роздрібної мережі».

Перш за все він перелічив головні пункти на шляху до зрілості Private Label: покриття всіх потреб, досягання якості, унікальність, відсутність причин купляти в іншому місці, відчутність причин купляти бренди.

Послідовність процесу прийняття рішення про співпрацю з виробником ВТМ, за Ремі Медіною, має налічувати обов’язкові кроки: вибір з кількох постачальників, їхня перевірка, узгодження специфікації, тестування продукту, адаптації рецептури, об’єднання відділів якості, пакування та маркетингу, визначення ціни тощо.

Наостанок спікер дав низку корисних порад з експорту Private Label до країн ЄС і навів аналіз особливостей їхніх локальних ринків.

Сесія в другому залі була присвячена Інноваціям і технологіям розвитку ВТМ.

Після вступу модераторки сесії Лесі Іванченко, заступниці генерального директора з торгівлі та маркетингу ТОВ «Супермаш», слово взяв Юрій Кузьмяк, експерт ринку FMCG з понад 15-річним досвідом роботи на керівних посадах в рітейлі в Україні та за кордоном. Він представив доповідь «Рітейл та Private Label після COVID-19».

Він розповів, що внаслідок пандемії й карантинних обмежень у США у 2020 році зачинилось 9,5 тисяч магазинів. Натомість спостерігався сплеск e-commerce, яка зросла на 44%.

Спікер наголосив, що сучасні реалії поставили перед рітейлом нові виклики: потребу бути «креативними», експериментувати у діджитал та фізичних каналах для постійної розваги, створення клієнтського досвіду, інтеграція онлайн і офлайн каналів продажів тощо. Також він підкреслив, що фізичні магазини ще не сказали свого останнього слова –для них також вистачить місця на ринку, як театри, вони зможуть розважати людей, створюючи для них нові емоції та пригоди.

Юрій звернув увагу на зміни в поведінці покупців. Так, під час пандемії покупці показали, що можуть з легкістю змінювати свою поведінку. Дослідження McKinsey засвідчил, що 40 % споживачів у США придбали нові товари або нові торгові марки з початку пандемії. Здебільшого, ця зміна пов’язана з питаннями доступності товару. Дві переваги - високий показник доступності товару та низька ціна ВТМ найбільше впливали на споживачів під час COVID-19.

Завершив свій виступ Юрій Кузьмяк тим, що підкреслив важливість ВТМ як шляху до лояльності клієнта - вимушений короткотерміновий перехід споживачів на ВТМ є унікальним моментом для рітейла, який дасть змогу трансформувати це в довготермінову лояльність клієнта.

Сергій Ліщук, міжнародний консультант і експерт-практик з понад 25-річним досвідом роботи в FMCG, навів «Підсумки 20-річного розвитку ВТМ на прикладі мережі з кількістю магазинів понад 10 тисяч».

Спікер визначив п’ять головних напрямків росту в рітейлі. Це зростання щільності викладки, upsale, активний ін-аут, прямий імпорт і ВТМ. Втім, за словами Сергія, частка ВТМ на ринку FMCG за останні п’ять років майже не змінилася – й піднялася з 5,1% у 2017-му до 5,3% у 2021-му. Причому три попередні роки доля ВТМ навіть зменшувалася й опускалася нижче позначки 5%.

Сергій навів порівняльний аналіз прибутковості ВТМ і брендів за кількома продуктовими категоріями в одній із провідних торгівельних мереж близького зарубіжжя, який не виявив суттєвих переваг Private Label. І наприкінці виступу спікер зробив парадоксальний висновок – економіка рітейлера має поліпшитися, якщо з полиць прибрати всі товари ВТМ.

Серію виступів продовжила Тетяна Скоробагатова, нью-біз директорка компанії «Асторг». Її доповідь мала назву «Стратегічне планування PrivateLabel. Check-Up».

Спікерка зазначила, що робота з ВТМ надає виробнику нові можливості, виклики та знання. Перш за все виробник має визначитися, що Private Label є стратегічно важливим проєктом для компанії, а не тимчасовим кроком, щоб , наприклад, завантажити виробництво, або заробити кошти для запуску власних брендів.

Після цього, за словами Тетяни, виробник має проаналізувати – які продукти він може виробляти і в яких об’ємах, які має обмеження по якості продукції.

Наступний кроком буде визначення конкурентної диференціації – розуміння цінового сегменту й виробничої маржі.

Далебі виробник має визначити для себе портрет потенційного замовника і споживача за своєю товарною категорією.

Наприкінці виступу Тетяна Скоробогатова надала змістовний Check-Up, як саме виробнику почати працювати в напрямку ВТМ і як побудувати операційну діяльність з огляду на це.

Ганна Іващенко, керівниця відділу продажів РПК «Фреш Айдіес», презентувала доповідь «Переваги ліцензійних продуктів як шлях покращення співпраці з мережами». Виробництво дитячих іграшок – специфічна галузь, в якій підвищені вимоги до якості і безпеки продукції. Тому питання сертифікації й ліцензування товарів має особливу вагу.

У своєму виступі Ганна розповіла, як адаптується ліцензія на основному продукті виробника, яка вага ліцензійних продуктів в розрізі продажів асортиментної матриці та про особливості роботи з ліцензійними продуктами.

Так, за словами спікерки, частка ліцензійних продуктів в загальному асортименті торгових марок складає біля 45%. А серед особливостей роботи вона відзначила обмеженість терміну дії ліцензійного контракту, після спливання якого виробник має обмежений час для розпродажу товарних залишків.

Ганна Іващенко запевнила, що український виробник іграшок може запропонувати ексклюзивні умови співпраці як за напрямком ВТМ, так і у виробництві ліцензійних популярних товарів, і наприкінці доповіді навела за приклад низку провідних технологій, які допоможуть втілити будь-які забаганки потенційного замовника.

Черговий закордонний спікер Якуб Ковальські, керівник проєкту PrivateLabel в одній з найбільших аптечних мереж Польщі, розповів про «Різницю PrivateLabel між традиційним ринком – роздрібними мережами FMCG- й аптечним ринком Польщі й Європи».

Спочатку спікер навів довідку зі стану європейського ринку ВТМ, де в 16 з 18 країн частка Private Label перевищує 30%, причому в половині з цих країн доля ВТМ навіть вища за 40%.

Якуб зазначив, що після COVID-19 ринок мінився назавжди. Тепер споживачі прагнуть вест більш здоровий спосіб життя, краще обізнані в цінах, стали розумнішими покупцями – шукають акційні пропозиції, мігрують в онлайн, стали менше відвідувати фізичні магазини й почали піклуватися про навколишнє середовище та стійкість.

Таким чином, Private Label зростає швидше ринку, але не лише тому, що мають більш привабливу ціну й баланс «ціна/якість», але й завдяки сучасному дизайну виробів, екологічному пакуванню й широкому асортименту продукції.

З огляду на зміни вимог покупців, відбулися зміни і в продуктах ВТМ, багато з яких зазнали ребрендингу. І наприкінці виступу Якуб Ковальські навів низку прикладів, як польські бренди змінювалися. щоб пристосуватися до вподобань клієнтів.

Тему фармакології продовжив Роман Згоранець, засновник і директор компанії PrivateLabelDevelopment. Його виступ мав назву «ВТМ в аптечному роздробі: особливості розробки, виробництва та просування». Спікер надав короткий огляд фармринку України, який оцінюється у понад 113 мільйонів гривень на рік.

За даними спікера, ексклюзивні продукти Private Label на цьому ринку, які не були представлені ще у 2015 році, на сьогодні займають 6% ринку. Причому, вони, разом з товарами преміального та середнього цінового сегменту, відхопили частку в дешевих продуктів «першої ціни».

Роман акцентував увагу на важливості співпраці з провізорами, і навів вражаючу статистику, як тренінги для провізорів сприяли зростанню ВТМ у різних категоріях.

Наприкінці свого виступу Роман Згоранець познайомив аудиторію з різноманітними формами випуску продуктів ВТМ та запропонував власний прогноз перспектив ключових ринків фармакології .

Завершив сесію в другому залі Денис Степанов, Private brand Development (International) Daymon. Він представив огляд «Еволюція ВТМ і ключі успіху для розвитку ВТМ».

Спікер відзначив глобальні тренди ВТМ. Зокрема, споживачі менше цікавляться національними брендами; продукти ВТМ більше приваблюють молодь; рітейлери, що мають успішні ВТМ, більш успішні в цілому та навпаки.

Денис наголосив, що стратегічне управління ВТМ означає створення плану керування категоріями, починаючи з правильної пропозиції ВТМ. Private Label має бути основою плана керування категоріями, а не доповненням. Це пов’язано з асортиментом, розподілом місця на полицях, промо активностями тощо. Лише після цього слід наповнювати категорію національними брендами.

Спікер зазначив, що для рітейлера перевага ВТМ полягає в тому, що ці товари виділять компанію серед конкурентів за рахунок диференціації пропозиції. Розширення можливостей залучення нових клієнтів і створення лояльності споживачів призведе до збільшення прибутковості.

Денис Степанов перелічив і переваги ВТМ для постачальників: залучення надлишкових виробничих потужностей, економія на масштабі, синергія в логістиці, довгострокові контракти, інсайти від рітейлера в розробці нових продуктів, вихід на нові ринки, зростання продажів тощо.

Наприкінці доповіді, спікер навів п’ять ключів до успіху в роботі з ВТМ у новій реальності. Це: пріоритет інновацій, формування готових рішень, навчання перевагам, створення емоційного досвіду, лідерство в e-commerce.

По закінченню сесії була влаштована дискусія за актуальним питанням «Рітейлер і постачальник: співпраця у сфері ВТМ – ризики, можливості та перспективи», під час якої на питання відповідали досвідчені фахівці: Лариса Синькова, директорка ТОВ «Модерн-Рітейл» РМ «Копійка», Максим П’ятаков, директор дирекції з управління громадським харчуванням WOG, Марина Сергієнко, виконавча директорка ТОВ «Арітейл», мережа магазинів «КОЛО» та Руслан Дробот, керівних відділу продажів ТМ "Рута" (ПрАТ "ВГП").

У рамках заходу відбулася церемонія вручення Національної премії Private Label-2021. У відповідних номінаціях переможцями серед рітейлерів стали:

«Внесок у розвиток Private Label-2021» - АТБ-Маркет

«Внесок у розвиток Private Label-2021» - АШАН

«Внесок у розвиток товарної категорії» - супермаркет РОСТ

«Внесок у розвиток товарної категорії» - МЕТРО

«Інновація року» - WOG

«Найкращий проект Private Label-2021» - VARUS

«Найкращий проект Private Label-2021» - Магазини фірмової торгівлі Салтівського м’ясокомбінату

«Відкриття року» - КОЛО

«Прорив року» - Копійка

«Найкращий проєкт ВТМ у фармгалузі» - мережа аптек D.S.

Також були визначені переможці серед виробників: