28 травня 2024

Нові горизонти для українського бізнесу: Як «митний безвіз» змінює правила гри

З введенням «митного безвізу» для українських компаній відкрилися нові можливості для розвитку бізнесу. Це означає, що підприємства можуть імпортувати товари без сплати мита, що раніше було однією з основних перешкод для розвитку експортно-імпортних операцій. Це відкрило широкі можливості для українських компаній, які змогли розширити свої ринки збуту, знаходячи нових партнерів і клієнтів за кордоном. Крім того, це також дозволило підприємцям зменшити собівартість продукції і стати більш конкурентоспроможними на міжнародному ринку. Детальніше про перспективи, труднощі та результати у нашій статті.

Згадаємо головне

1 жовтня 2022 року в України набрало чинності положення Конвенції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-87#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987_012#n8) про процедуру спільного транзиту (NCTS) і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Це стало дуже важливою подією для українського бізнесу. Відкрилась можливість міжнародного переміщення товарів з іншими країнами-учасницями за одним транзитним документом. Це прискорило проходження митних формальностей на кордоні та зменшило відповідні витрати для українських компаній.

Приєднання України до NCTS дало змогу спростити транзит товару з та в Україну. Щоб скористатись всіма перевагами нововведень, потрібно було до лютого 2023 року добровільно приєднатись до системи, тобто довести, що компанія відповідає заданим критеріям, та перейти на європейські стандарти розкриття інформації про товар.

Довідка

NCTS – нова комп'ютеризована система транзиту (New Computerized Transit System), яка базується на Конвенції про процедуру спільного транзиту. Ця система доступна лише для країн-учасниць Конвенції і забезпечує обмін митними даними між митними службами цих країн для контролю за транзитними переміщеннями.

Підприємства мають подавати митні декларації в електронному вигляді до системи NCTS для оформлення товарів під процедурою спільного транзиту.

Ця система використовується країнами-учасницями Конвенції для контролю за переміщенням товарів під процедурою спільного транзиту, що сприяє підвищенню ефективності та безпеці транзитних переміщень вантажів.

Відомо, що Україна почала процес приєднання до Конвенції про спільний транзит практично одразу після підписання Угоди про Асоціацію з Європейським союзом. Наприкінці літа 2022 року Україна вже мала всю необхідну законодавчу базу та розроблені процедури, які повністю відповідали Митному кодексу ЄС. Це була комплексна робота, яка включала розробку та адаптацію технічних систем, їх розгортання на багатьох комп'ютерах, підготовку тисяч митників до роботи з новою системою, взаємодію та інформування бізнесу, спілкування з європейськими структурами, розробку та ухвалення нового законодавства відповідно до європейських стандартів. Тепер оновлене законодавство України щодо транзиту відповідає стандартам ЄС, що дозволяє здійснювати процедуру спільного транзиту в повному обсязі.

Нові горизонти та виклики для українського бізнесу

«Митний безвіз» відкрив необмежені можливості для розвитку та розширення бізнесу в Україні. Оскільки він значно спрощує процеси експорту та імпорту товарів. Ця ініціатива дозволила українському бізнесу вийти на нові, ширші ринки збуту та дозволило підприємствам, встановлювати нові партнерства та збільшувати обсяги торгівлі. Підприємства, які працюють у сфері митних операцій, тепер можуть заощадити час та зусилля завдяки спрощенню процедур митного контролю.

Головні переваги «митного безвізу»

1. Зниження адміністративних витрат. Відсутність потреби отримання митних дозволів та документів спрощує та прискорює процеси митного оформлення.

2. Збільшення конкурентоспроможності. Зменшення витрат на митні платежі дозволяє знизити вартість товарів та послуг, що позитивно впливає на їх конкурентоспроможність на ринку.

3. Розширення спектру партнерів. «Митний безвіз» дозволяє бізнесу спростити митні процедури та легко співпрацювати з новими партнерами за кордоном.

4. Посилення економічних відносин. Завдяки митним спрощенням збільшується торгівельний обіг, а це сприяє розвитку міжнародних, економічних зв'язків.

5. Залучення іноземних інвестицій. Спрощення митних процедур збільшує привабливість України для іноземних інвесторів, що може призвести до збільшення обсягів інвестицій в країну.

6. Розвиток логістики. Безвізовий режим сприяв розвитку транспортної інфраструктури та логістики, зменшивши терміни та вартість доставки вантажів.

7. Розвиток малого та середнього бізнесу. Скасування митних бар'єрів та зменшення адміністративних бар'єрів сприяли розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, збільшивши кількість малих підприємств.

Однак нові горизонти, що відкрилися перед українським бізнесом, потребують адаптації. Зі збільшенням обсягу торгівлі та поглибленням інтеграції в європейські ринки, українським підприємствам необхідно активніше впроваджувати міжнародні стандарти якості та безпеки, щоб бути конкурентоспроможними на світовій арені.

Таким чином нові митні правила вимагають від українських підприємств більш ефективного управління логістикою та складськими операціями. Компанії мають бути готові до збільшення обсягів постачання та потоків товарів, щоб ефективно задовольняти попит на нових ринках.

Поставляючи свої товари за кордон, українським підприємствам в першу чергу слід звернути особливу увагу на маркетинг та просування продуктів. Конкуруючи на світовому рівні, компанії можуть скористатися новими можливостями для просування своїх брендів та залучення нових клієнтів. Тим самим, відкриваючи українському бізнесу нові горизонти та можливості для зростання та розвитку. А із цими новими можливостями приходить і необхідність адаптації та зміни бізнес-стратегій. Це дозволить українським компаніям скористатися перевагами відкритих ринків та стати успішними учасниками світової економіки.

Важливо відмітити, що в свою чергу «митний безвіз» також спричинив і певні виклики. Українським компаніям необхідно адаптувати свої бізнес-процеси та продукцію до європейських стандартів якості та безпеки. Це вимагає додаткових інвестицій у модернізацію виробництва, навчання персоналу та вдосконалення логістики.

Саме тому, підприємства повинні бути готові до нових викликів, які з’явилися завдяки митним спрощенням, намагатись «йти у ногу» з європейськими стандартами та вдосконалювати свої робочі процеси відповідно до нових вимог. Тим самим, ці виклики вимагають від них більшої відкритості до змін, інноваційної діяльності та готовності до постійного підвищення якості продукції та обслуговування.

Зрозуміло, що «митний безвіз» відкриває для українського бізнесу безмежні можливості, але водночас і ставить перед ним виклики, які потребують гнучкості та адаптивності. Лише компанії, які швидко пристосують свої стратегії та процеси до нових умов, зможуть успішно використовувати можливості, які відкриваються на нових ринках.

Цікаво знати

За впровадженням реформ стоїть велика підготовча робота та кропітка праця митників для максимального полегшення переходу бізнесу від національних спрощень до європейських форматів.

Зрозуміло, що неможливо вберегти увесь бізнес від складнощів переходу, проте важливо розуміти, що вже понад 80% європейського бізнесу користуються авторизаціями та митними спрощеннями, які фактично є основною системою митного оформлення у Європейському Союзі. Впровадження нових європейських правил докорінно змінює ландшафт, щодо контролю за митними процесами та посилює антикорупційну складову. Адже завдяки митним спрощенням значно зменшено безпосередній контакт бізнесу з посадовцями митниці для отримання можливих неформальних «авторизацій» на скасовані, вже сьогодні, національні спрощення експорту та імпорту без заїзду на термінали.

Крім того, важливо, щоб українські компанії показали високий рівень професіоналізму та відповідальності у своїй діяльності. Вони повинні дотримуватися усіх законодавчих вимог, включаючи вимоги, щодо митного оформлення товарів, оподаткування та збереження конфіденційності даних. Це допоможе підтримати рівень довіри до українських підприємців. Також важливо наголосити на необхідності розвитку міжнародного партнерства та співпраці, тому що це є головною основою для успішного входження на європейські ринки. Спільна робота з партнерами з Європейського Союзу може допомогти українським підприємцям пройти процес сертифікації, відповідно до європейських стандартів та отримати доступ до нових ринків безпеки. Важливо також інвестувати у підвищення кваліфікації персоналу, щоб вони були готові до роботи за новими стандартами та процедурами.

Підприємства повинні бути готові до конкуренції на європейських ринках, яка може бути досить жорсткою Необхідно постійно вдосконалювати свої продукти, вивчати попит на нових ринках, а також розуміти особливості споживачів у країнах Європейського Союзу. Також важливо переглянути стратегії маркетингу та продажу, адаптувавши їх під європейські реалії.

Українські компанії мають унікальну можливість використовувати нові переваги для розширення своїх можливостей та збільшення торгівельного обсягу. Адаптація до нових умов та впровадження європейських стандартів може стати ключовими факторами для успіху на міжнародних ринках.

Рекордні результати у цифрах

Незважаючи на воєнні дії та складну ситуацію в країні, від початку застосування в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), перший квартал 2024 року за всіма показниками став найрезультативнішим.

Третину від загальної кількості транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту оформлено впродовж січня-березня 2024 року – 23,5 тисячі із понад 65 тисяч.

У країнах-учасницях Конвенції процедуру спільного транзиту було успішно завершено понад 19 тис. переміщень, розпочатих митними органами України. Водночас в Україні було успішно завершено майже 4,5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції.

Порівняно із аналогічним періодом минулого року, тобто І кварталом 2023 року, показники успішно завершених переміщень, розпочатих в Україні, зросли у 13 разів, а переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції, – у 9 разів.

Упродовж січня-березня 2024 року майже подвоїлося число підприємств, які отримали та використовують авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції – їх кількість зросла з 57 до 101. Їм надано 121 авторизацію із них:

– використання загальної гарантії, у т.ч. на збільшення референтної суми – 39 (із загальних 104)

– статус авторизованого вантажовідправника – 27 (із 74)

– статус авторизованого вантажоодержувача – 27 (із 69)

– використання пломб спеціального типу – 22 (із 44).

Крім того, потрібно відзначити значне зростання кількості зареєстрованих індивідуальних гарантій у І кварталі 2024 року.

Так, тільки за цей квартал було зареєстровано майже 3 тис. індивідуальних гарантій на суму понад 95 млн євро. До того ж з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту на кінець кварталу в системі NCTS наявні майже 5,5 тис. діючих індивідуальних гарантій на загальну суму 274 млн євро.

За цей період зареєстровано 21 загальну гарантію на суму 38 млн євро. З початку застосування системи NCTS зареєстровано всього 74 загальні гарантії, з яких, діючі на сьогодні – 50 на загальну суму 167 млн євро.

Підсумуємо

Сміливо можна сказати, що з введенням «митного безвізу» відкрилась нова епоха для українського бізнесу, яка потенційно може призвести до його значного зростання і розвитку. Необхідно лише вдало скористатися цими новими можливостями і виявити гнучкість і творчий підхід до розвитку свого бізнесу.

Підприємства змогли розширити ринок збуту, знайти нових партнерів та клієнтів за кордоном, а також зменшити собівартість продукції та стати більш конкурентоспроможними на міжнародному ринку. «Митний безвіз» посприяв збільшенню торгівельного обігу, розвитку міжнародних, економічних зв'язків та зробив Україну більш привабливою для іноземних інвесторів.

Потрібно зауважити, що з новими можливостями прийшли і певні виклики, такі як адаптація до європейських стандартів якості, підвищення кваліфікації персоналу та постійне вдосконалення процесів продажу та маркетингу. Також українські підприємці повинні бути готові до конкуренції на європейських ринках та вчитись швидко адаптовуватись до нових умов.

Незважаючи на складну ситуацію в країні, результати впровадження процедури спільного транзиту (NCTS) показують значне зростання обсягів транзиту та кількості підприємств, які скористалися авторизаціями для спрощення митних процедур. Ці цифри свідчать про успішність нових митних спрощень та готовність українських компаній використовувати нові можливості для розвитку.

Отже, «митний безвіз» відкриває широкі перспективи для українського бізнесу, проте вимагає гнучкості, адаптивності та постійного вдосконалення від компаній, щоб ефективно користуватися новими можливостями і бути успішними на міжнародному ринку.