16 травня 2025

Україна в європейському митному просторі: стратегія, динаміка і виклики «митного безвізу»

З жовтня 2022 року Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту (ССТР) і розпочала використання системи NCTS (New Computerized Transit System). Цей крок став не лише технічною модернізацією митної системи, а й справжнім стратегічним проривом у напрямку європейської економічної інтеграції. Суть нової моделі — у цифровізації, прозорості та взаємному визнанні між митними службами країн-учасниць, що дозволяє суттєво скоротити витрати бізнесу та спростити логістику.

NCTS дає змогу супроводжувати вантаж єдиною транзитною декларацією протягом усього маршруту, незалежно від кількості кордонів. Одна декларація, одна гарантія, одна цифрова система — це нова логіка митної взаємодії в Європі. За 2024 рік Україна оформила понад 89 тисяч транзитних декларацій, а в IV кварталі — 21 тисячу, що тоді стало рекордом. Але вже в І кварталі 2025 року цей показник було перевершено — оформлено 25,8 тисяч декларацій, що на 22% більше, ніж у попередньому періоді. Понад 18,5 тисяч переміщень, розпочатих в Україні, було завершено в країнах ЄС, а 7,3 тисячі — навпаки, прибули з-за кордону до України, що в 1,4 рази більше за попередній квартал.

Такий розвиток став можливим не лише завдяки внутрішнім реформам, а й на тлі змін у самій митній системі Європейського Союзу. Зокрема, ЄС з початку 2023 року активно модернізує застосування транзитної декларації Т1, що використовується для переміщення товарів під митним контролем. Цей документ, що гарантує сплату мит і податків на фінальному етапі маршруту, став повністю електронним — через платформу NCTS. Тепер перевізники можуть онлайн подавати декларацію, отримувати унікальний номер MRN, відстежувати маршрут вантажу в реальному часі, а також уникати фізичного контакту з митними органами. Усе це спрямоване на мінімізацію ризиків, боротьбу з контрабандою, підвищення точності перевірок і швидкості оформлення. Особливо актуальними ці нововведення стали після виходу Великобританії з ЄС, адже тепер Т1 є обов’язковою для всіх вантажів, що надходять з Британії на територію Євросоюзу.

Виклики для транспортних компаній у зв’язку з цими змінами не можна ігнорувати: зростають витрати на логістику через додаткові перевірки та нові вимоги до оформлення документів, з’являється потреба в навчанні персоналу роботі з електронними системами, а іноді через технічні збої електронних платформ виникають затримки в перевезеннях. Проте в довгостроковій перспективі це відкриває нові можливості — підвищується рівень безпеки, зменшується паперове навантаження, а митні процедури стають більш прогнозованими та зручними.

На цьому тлі важливого значення набуває інститут Авторизованого Економічного Оператора (АЕО), який діє як «митний VIP-статус». Це підприємства, які довели свою надійність, фінансову стійкість, високі стандарти безпеки, кваліфікований персонал і належний рівень обліку.

Для таких компаній митниця передбачає низку суттєвих переваг:

• пріоритетне оформлення митних декларацій;
• менше перевірок і ризикових профілів;
• попередження про митний огляд;
• окремі смуги в пунктах пропуску (у тому числі «е-черга»);
• використання логотипу АЕО — як маркера довіри.

Спрощення для АЕО включають:

• використання загальної гарантії зі зниженням до 50% або 70%, або повне звільнення від гарантій;
• самостійне пломбування вантажів без присутності митника;
• процедура випуску вантажів без заїзду на митний термінал;
• періодичне декларування з оплатою раз на 15 або 30 днів.

Однак попри всі переваги, кількість компаній із статусом АЕО залишається невеликою. Основні перешкоди — складна процедура, брак інформування, нерозуміння довгострокових вигод. Щоб подолати це, потрібне не лише спрощення механізмів, а й стимулювання — через пільги, прозорі алгоритми, електронне подання документів і системну підтримку малого та середнього бізнесу.

Не менш важливою ланкою в транзитній логістиці є митне представництво. Це особи або компанії, які діють від імені декларантів і виконують митні формальності. Якщо представництво пряме — відповідальність несе імпортер. Якщо непряме — відповідальність за сплату платежів є солідарною між представником і імпортером.

В умовах цифровізації та підвищення вимог до точності даних роль брокера зростає, тому до їхньої кваліфікації та авторизації висуваються нові вимоги. З 2025 року обов’язкової авторизації потребуватимуть:

• митні брокери;
• митні склади та склади тимчасового зберігання;
• магазини безмитної торгівлі;
• вільні митні зони сервісного та комерційного типу.

Попри позитивні зрушення, Україна все ще стикається з низкою викликів. Частина підприємств не має змоги інтегрувати свої ІТ-системи з NCTS без допомоги посередників. Існує кадровий дефіцит, нормативна база змінюється занадто часто, що ускладнює прогнозування. До того ж у багатьох випадках логістичні оператори не мають прямого доступу до державних систем, що створює додаткові витрати та ризики.

Для системного вирішення цих проблем потрібні такі кроки:

• стабілізувати митне законодавство та мінімізувати часті зміни;
• забезпечити бізнесу прямий API-доступ до NCTS;
• створити цифрову платформу для швидкої подачі документів;
• масштабувати навчання та сертифікацію кадрів у сфері митної справи.

Митний безвіз, транзитна декларація Т1, система NCTS і статус АЕО — усе це елементи нової митної архітектури, яка формує не лише правила торгівлі, а й довіру до країни як логістичного партнера. Якщо Україна зможе інтегрувати технічний прогрес із інституційною надійністю, це стане не просто умовою вступу до ЄС, а справжньою конкурентною перевагою в новій економічній реальності.