17 листопада 2022

Експорт зернових культур

Обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України в 2022/23 МР станом на 5 серпня склав 1,87 млн т, що на 49% менше за показник минулого сезону.

Про це свідчать дані Державної митної служби, йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, пшениці з початку сезону експортовано 444 тис. т, що на 64% поступається торішньому обсягу.

Постачання ячменю на зовнішні ринки склали 165 тис. т (-87%). Кукурудзи експортовано 1,25 млн т, що на 19% перевищує обсяги відвантажень на аналогічну дату минулого сезону (939 тис. т).

Експорт українського борошна в 2022/23 МР склав 4,7 тис. т, що на 65% поступається минулому сезону.

Зважаючи на військові дії, Українські порти повністю зупинили роботу, і лише з 01/08/2022 було узгоджено «зерновий коридор», який дозволив завантажувати агропродукцію балком. На жаль, це не задовольняє повною мірою попит ринку на цю продукцію. Контейнерні суднозаходи та сервіси все також припинені та закриті, що робить неможливим експорт зернових у такий спосіб через порти України, і змушує логістичні компанії та їхніх клієнтів шукати різні шляхи вирішення для відправлення дрібних партій.

У цьому випадку доводиться використовувати найближчі порти Румунії, Болгарії та Польщі для подальшого відправлення контейнерів морем.

Наша компанія розробила вирішення основних проблем щодо роботи з даним видом вантажу. Основні з них:

- розроблено схему перевантажувальних робіт для абсолютно будь-якої зернової культури, яка вирощується та експортується з України в морських контейнерах (виходячи з характеристик вантажу, його об'єму, крихкості, показників), в переважній більшості ми організовуємо навантаження товару навалом (балком) у контейнерах, вкрай рідко ( тільки на вимогу покупця та за його рахунок) упаковується в 25 кг мішки або біг беги;

- більшість елеваторів зберігання та підлогових складів в Україні не мають обладнання та розробленої схеми завантаження контейнерів, тому товар завозиться авто-зерновозами чи вагонами-хоперами на наші партнерські спеціалізовані склади, де надалі вже організовуються вантажні роботи до лінійних контейнерів;

- виконується обов'язковий контроль якості продукції, що надходить на склади, за стандартними параметрами, що дозволяє уникнути проблем з рекламаціями вантажу з порту вивантаження з боку одержувача;

- для запобігання сильного тиску товару на двері контейнера або висипання дрібнішої фракції зернових культур, встановлюється щит з ДСП матеріалу або з мішків з тим же вантажем;

- тип контейнера підбирається відповідно до питомої щільності та ваги, більшість товару експортується у 20 фут. контейнерах з вагою 22-25тн, але є й такі, які потрібно вантажити в 40 фут. (овес, коріандр, насіння);

- після перевантаження товару до контейнера, як правило, має бути виданий повний пакет супровідних документів та сертифікатів (фітосанітарний сертифікат, сертифікат походження або сертифікат ЄВРО-1 для відправлень до ЄС).

____________________________________________________________________

Розроблені схеми роботи для зернових культур під час експорту з України:

Схема № 1

Ця схема має місце за умови, що завод (елеватор, склад зберігання) має можливість і технологічну схему з навантаження контейнерів безпосередньо.

Контейнери подаються на місце завантаження безпосередньо за допомогою автотранспорту (контейнеровози) або залізничного транспорту (контейнера на залізничних платформах), після завантаження товар направляється безпосередньо в порт для подальшого навантаження на борт судна.

Ця схема є найпростішою, але, як показав особистий досвід, таких підприємств в Україні вкрай мало, тому схема не набула достатнього поширення.

Схема № 2

Логістична компанія пропонує підлогові криті склади, куди, у свою чергу, замовник і направляє товар авто або залізничним транспортом.

Основна перевага таких складів – це їхнє географічне розташування, а саме близькість до портів відвантаження. У такій схемі ми маємо мінімальне «логістичне плече», і, відповідно, мінімальні витрати на перевезення.

Схема має безліч складових і вимагає досить пильного контролю з боку експедитора на всіх ділянках цього процесу.

Черговість процесів виглядає так:

- навантаження товару на заводі чи складі відправника у транспорт відвантаження;

- переважання кожного транспортного засобу (вагон/авто);

- у деяких випадках відбір проб з кожного транспортного засобу (але найчастіше з усього лоту для відвантаження/загального тоннажу);

- відправлення товару за інструкціями логістичної компанії на вказаний склад;

- приймання товару (доставка з залізничної станції прибуття, завезення та прийом зерновозів);

- контроль вхідної ваги та якості кожного транспортного засобу (переваження, перевірка якості товару за основними/узгодженими з клієнтом показниками);

- вивантаження товару на критий та сухий склад;

- подальше завантаження в морські контейнери;

- фумігація товару;

- встановлення сепарації біля дверей контейнера (за потребою);

- доставка контейнерів із зерном до порту відправлення;

- митне оформлення товару;

- видання всіх запитуваних сертифікатів (сертифікат походження, фітосанітарний сертифікат, сертифікат радіації тощо, на вимогу контракту чи замовника);

- портове оформлення товару;

- навантаження на борт судна;

- організація морського фрахту до порту призначення.

Такий спосіб роботи є одним з найпоширеніших під час експорту зернових культур у контейнерах.

Схема № 3

Ця схема була розроблена нами після 24/02, коли почалися бойові дії в Україні, і всі суднозаходи до портів країни були припинені.

Ринок зіткнувся з наступними проблемами:

- неможливість надсилати через порти великої Одеси стандартними напрацьованими схемами;

- гостра нестача контейнерного обладнання, обмеження та додаткові вимоги з боку судноплавних ліній на його видачу;

- неможливість завантаження товару в регіонах, де проходять активні бойові дії (на початку бойових дій безліч територій було окуповано, товар застряг на складах та елеваторах);

- термінова необхідність вивезення товару, виконання раніше законтрактованих обсягів та зобов'язань щодо відвантажень;

- нерозуміння логістичного процесу відправлення товару;

- терміни відправлення;

- можливість узгодження нових контрактів на наявний вантаж.

Що було впроваджено та зроблено нами для стабілізації контейнерних відправлень територією України:

1. Для організації роботи за якоюсь аналогією зі схемою №2 ми змушені були шукати складські потужності у географічно вигідних регіонах країни, які могли б прийняти товар та організувати подальше відправлення через альтернативні порти відвантаження у прилеглих країнах.

Оптимальні порти для відправлень експорту з України: Констанца (Румунія) та порти Гданськ та Гдиня (Польща). Нашим завданням, в даному випадку, є підбір складу в оптимальному місці (щодо безпечного, бажано ближчого до кордону з іншими дружніми країнами, а також розташування яких дозволяло б мати оптимальне логістичне плече при доставці в порти відвантаження транзитних країн, зазначених вище).

Для відправлення через порт Констанца можна вести логістику і через «старі» склади, що знаходяться неподалік українських портів (оскільки маршрут пролягає через них, і є оптимальним місцем завантаження, де вже був досвід ведення перевантажувальних робіт).

Під час відправлення з польських портів було узгоджено схему роботи через склад у СМТ Клевань (Рівненська область). Склад призначений для обробки зернових, має весь потрібний функціонал (прийом, підлогове зберігання, переважування транспортних засобів, перевірка товару за основними якостями і так далі).

Товар на даному складі приймається як з автомобільного транспорту, так і з залізничних хоперів.
Також склад має договори з деякими судноплавними лініями, які зберігають на його території стік порожніх контейнерів, що дозволяє суттєво економити на їхній доставці з інших депо та робить логістику ще більш конкурентною.

Перероблено прямі маршрути (за умови завантаження контейнерів на заводах).

Як говорилося в статті раніше, деякі більш модернізовані підприємства мають можливість перегружати товар безпосередньо в контейнери.

Але через закриття українських портів для даної схеми теж довелося впроваджувати певні корекції.

Перевезення автотранспортом до Польщі або Румунії здебільшого не витримує конкурентної економіки для даного виду вантажу, тому оптимальний варіант – доставка за допомогою залізничного транспорту (контейнери на платформах).

В даному випадку важливо знати та враховувати дуже важливий момент – різну залізничну колію, Україна (як і всі країни СНД) має ширину колії 1520мм, а всі країни ЄС, у свою чергу, користуються залізничними шляхами з шириною 1435 мм. На жаль, ці два види колії несумісні, і при доставці товару до країн Європи доводиться перевантажувати контейнери на залізничні платформи з іншим стандартом (шириною).

Наша компанія у співпраці з партнерами розробила варіант доставки через вузлові станції, де можлива зміна колії (оперативне перевантаження на платформи європейських залізничних операторів) та подальша доставка до порту відправлення.

Такими станціями є: Мостиська (Україна), Славков (Польща), Замість (Польща) та деякі інші.

Схематично це можна зобразити так:

1) залізничним транспортом

місце навантаження à доставка до залізничного вокзалу, станція зі зміною колії à перевантаження контейнерів на новий рухомий склад потяга à доставка у порт навантаження у Польщі

2) авто транспортом

місцезнаходження товару à наш склад навантаження à порт навантаження у Польщі

Таким чином наша компанія на даному етапі має розроблені та постійно працюючі різні схеми доставки зернової продукції.
Маршрут будується виходячи з можливостей відправлення відправника, географічного розташування порту доставки, термінів та прийнятності цінового навантаження.

Stanislav Tkachik
General Manager

Lukro LTD

Тел. (048) 773-76-10

welcome@lukroltd.com

https://lukroltd.com/