27 травня 2022

Практичні рішення з оптимізації складської логістики з урахуванням реальних змін в умовах воєнного положення

Практичні рішення з оптимізації складської логістики з урахуванням реальних змін в умовах воєнного положення

5106

24 травня 2022 року відбувся другий круглий стіл у рамках проєкту щодо «Відновлення ланцюгів постачання галузі харчової промисловості в умовах воєнного та післявоєнного стану в Україні», який ініційовано та проводиться компанією TradeMasterGroup за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

Метою проєкту є залучення представників логістичної галузі з усіх областей України, де почали працювати ланцюги поставки і планується налагодження життєдіяльності населення, до обміну досвідом з логістами-експертами щодо  відновлення та налагодження логістичних ланцюгів постачання після війни, глибокої кризи та впровадження новітніх технологій.

Друга зустріч із серії тематичних вебінарів зібрала понад 200 учасників, серед яких були спеціалісти з логістики, представники компаній-виробників, ритейлерів і дистриб’юторів харчових продуктів тощо.

Модератором круглого стола виступив Євген Нікушин, топ-практик логістики з понад 20-річним досвідом, найкращий спікер Всеукраїнського Дня Логіста, директор із логістики компанії FADO.

Першим доповідачем став директор департаменту логістики ARDIS Group Ігор Матвєєв. Він навів кейс «Практичні рішення з оптимізації складської логістики».

Спікер розповів, що на момент вторгнення рф його компанія – виробник, імпортер і продавець свіжого сиру – мала вантажообіг у 850 тонн. Ardias є постачальником сиру до найбільших торгівельних мереж України, а також сегменту HoReCa.

З початком бойових дій компанія стикнулася з низкою викликів – було заблоковано весь товар і майже всі автомобілі на складі, а сама складська будова площею 1700 кв. м частково була зруйнована. Окрім цього, під час хвилі евакуації з Києва виїхала більшість співробітників.

Перше, що зробили в Ardis – віддали на гуманітарну допомогу дві вантажівки з імпортним сиром, який не встигли розвантажити. Далі, оскільки товарні запаси були заблоковані, а наступна партія імпорту очікувалася ще не скоро, було прийнято рішення переорієнтуватися на продаж продукції власного виробництва. Також було впроваджено торгівлю з коліс і виїзні продажі.

Компанія зробила оптимізацію товарних запасів й знайшла нове складське приміщення, ближче до виробництва.

Наразі в планах Ardis – відновлення старого складу, налагодження логістики з урахуванням нових умов, укладання партнерства з іншими компаніями (виробниками й імпортерами), а також відновлення імпорту.

Після свого виступу Ігор Матвєєв відповів на питання учасників круглого столу:

- Звідки берете сировину для власного виробництва, наскільки впливає ситуація з відсутністю пального на закупівлю та плече логістики?

- Дефіциту сировини немає, проте відбулося певне її здорожчання через зростання цін на пальне.

- Чи готові співпрацювати з внутрішніми українськими виробниками, яка процедура відбору?

- Так, готові. Компанія співпрацює з крафтовими виробниками, ми маємо окремий відділ, який займається цим питанням.

- Яким чином формуються маршрути для доставки роздрібним клієнтам?

- Захід України, Полтава, Суми, Одеса та Дніпро – це доставка до розподільчих центрів місцевих мереж за узгодженими графіками. Раніше це були постійні клієнти і, відповідно, постійні графіки. По Києву йде більше роздрібної торгівлі, заявки приходять три рази на тиждень, за таким графіком відбувається і доставка. Усі розвезення проводяться власним автопарком.

- Чи змінилася вартість кінцевого продукту у зв’язку зі складнощами в логістиці, що виникли через війну?

- Так, вартість продукції змінилася, але з різних причин, не тільки через логістику.

- Яким чином вам вдалося зберегти персонал?

- Зберегти команду – це другий крок. Перший крок – її створити. Це важкий процес, але коли він пройдений, зберегти колектив стає набагато простіше. Не секрет, що багато працівників компанії були змушені піти у відпустку за свій рахунок. Але в цей період вони отримували мінімальну заробітну платню – завдяки нашим фінансовим резервам. Цей крок виправдав себе. Зараз працівники повертаються по мірі зростання обсягів, незабаром ми плануємо повернути всіх до роботи. 

- Чи є складнощі з відновленням імпортних поставок?

- Найбільші складнощі були з процесом розмитнення. Проблеми з пошуком вантажівок існують, вони досить суттєві, але в цьому питанні нам допомагає транспортна компанія-партнер.

- Чи був у вашому асортименті російський сир, і яка доля його спіткала?

- Російського сиру не було в нашому асортименті ще до війни.

- Чи плануєте ви розвивати канал експорту з огляду на преференції, які зараз з’явилися?

- Звісно, плануємо. Насамперед мова йде про товари нашого власного виробництва – зараз ідуть перемовини з Азербайджаном, Казахстаном, Іраном тощо.

- З яких країн компанія імпортує продукцію?

- Переважно імпорт іде з Європи – це Франція, Австрія, Німеччина, Іспанія, Італія та інші країни.

- Чи змінилися умови платежів на імпорті постачання?

- Одна з компаній-постачальників, італійська Zanetti, дуже допомогла нам у важкий період і змінила умови в кращий бік. При цьому жоден постачальник не погіршив умов.

- Які висновки зробили і чи прописали нові процедури на випадок повторення ризиків?

- Ми маємо логістичний план Б, хоча дуже не хотіли б ним користатися. Є попередні домовленості з деякими компаніями і складами на випадок нових бойових дій. Наразі для евакуації складу нам буде достатньо пари днів.

- Чи маєте проблеми із залученням нових логістичних партнерів?

- За наявних обсягів ми наразі справляємося з логістикою власними силами. Але обсяги будуть збільшуватися і ми плануємо залучати сторонніх партнерів.

- Виїзна торгівля стала для вас новим досвідом. Чи плануєте ви надалі використовувати цей канал продажів?

- Це був вимушений крок, але експеримент виявився дуже вдалим і в нас є плани розвивати цей напрямок зі створенням брендованих точок збуту.

Сергій Флоров, заступник директора з операційної логістики МХП Логістика (ПрАТ МХП) презентував доповідь «Перерозподіл складських потоків, пошук нових складських приміщень».

Спікер зазначив, що на сьогодні МХП є одним із найбільших виробників та експортером курятини в Україні, а також спеціалізується на вирощуванні зернових та їх переробці.

У перший місяць війни компанія передала на гуманітарні цілі понад 100 тонн продукції – для ЗСУ, тероборони та переселенців. З квітня МХП розпочала централізовані постачання гуманітарної допомоги через державні служби країни. Компанія здійснила власним транспортом понад 200 гуманітарних рейсів з Європи.

До війни логістика МХП дозволяла експортувати через українські порти понад 18 тисяч тонн продукції на місяць. Ще 3-4 тисяч тон продукції вивозилося автомобільним транспортом. Внаслідок бойових дій було втрачено частину орендованих складів з продукцією і можливість проводити експортні операції через порти.

З початком бойових дій було здійснено евакуацію виробничих потужностей з міста Костянтинівка Донецької області. Для відновлення експорту компанія була змушена відкрити нові площадки у Львові, Польщі та Нідерландах, оскільки європейські перевізники відмовлялися їздити на склади з вглиб України. На час евакуації заводу «Бащинський» зі сходу України компанія була змушена ввозити до України ковбасу власного виробництва з Європи.

Враховуючи проблеми з пальним, компанія імпортувала понад 10 тисяч тонн пального, яке використовується як для перевезення готової продукції, так і для сільгосп робіт.

Станом на сьогодні МХП повністю відновила експортні операції. Частково було відновлено продажі в Україні.

Після доповіді спікер відповів на питання учасників круглого столу:

- На вашу думку, якби держава пропонувала гарантії зі страхування, чи це вплинуло б на бажання європейських клієнтів забирати товар з України?

- Навіть до війни дуже малий відсоток покупців надавав власний транспорт – здебільшого це був або наш транспорт, або транспорт наших партнерів. Тобто закордонні перевізники і раніше не горіли бажанням заїжджати на територію України.

- Чи використовуєте залізничний транспорт? Чи плануєте розширювати його використання?

- На сьогодні в країні є обмежена кількість вагонів, щоб ними можна було користуватися. Здебільшого ми перевозили продукцію залізничним транспортом на звільнені від окупантів території. Також вивозимо певну кількість контейнерів до Європи. Нам було б дуже цікаво користуватися залізничним транспортом, але його майже немає в Україні.

- Чи мали ви якісь проблеми із заблокованими розподільчими центрами, складськими об’єктами тощо?

- Таких проблем ми не мали. Ми мали проблеми зі знищеним складом у Броварах, де згоріла велика кількість нашої продукції. Також були певні проблеми, коли ЗСУ або тероборона заблокувала на складах товар, який призначався для розмитнення й експорту до Європи.

- Чи були перегляди умов співпраці з логістичними центрами й операторами на заході країни?

- Умови співпраці з логістичними центрами не змінилися, тарифи залишилися на довоєнному рівні. Для зростання цін немає передумов – складські центри втратили багато клієнтів. Але дуже змінилися тарифи на транспортну логістику.

- Чи сподіваєтеся ви на якусь компенсацію за знищену продукцію? Що ви можете порекомендувати тим компаніям, які стикнулися зі схожими проблемами?

- Є державна програма компенсацій, цим питанням мають займатися юристи компанії. Робота в цьому напрямку ведеться, а майбутнє покаже, наскільки буде виправданим результат.

- Які головні проблеми ви могли би відзначити при роботі з європейськими портами?

- Практика засвідчила, що наші порти в Миколаєві й Одесі мали набагато більшу пропускну здатність, ніж три порти Європи, якими ми користуємося. Оскільки всі українські експортери стали працювати через європейські порти, вони стикнулися з різким зростанням вантажообігу й почали зменшувати квоти для українських вантажів.

- Експерти прогнозують дефіцит продуктів харчування у світі. Як ви це прокоментуєте?

- МХП на сьогодні повністю задовольняє існуючий попит в Україні, так само як і інші вітчизняні виробники. Тому принаймні з м’ясом птиці точно не повинно бути жодних проблем. Те, що пов’язано з нашими сільськогосподарськими операціями, теж іде за планом.

Ще одним спікером круглого стола став керівник проєктів департаменту складської логістики Fozzy Group Сергій Мукоїд. Його виступ мав назву «Складська логістика і війна: кейс Fozzy Group».

Сергій розповів про виклики війни та перші наслідки бойових дій для українського ритейлера. Компанія зосередилася на забезпечені працездатності своєї інфраструктури – магазинів і складів, а також збереження персоналу та фінансових ресурсів.

Fozzy Group поставила перед собою кілька цілей, виконання яких стало першочерговим в умовах війни. Так, для запобігання голоду в окремих регіонах країни компанія долучилася до гуманітарної допомоги, а також забезпечила постачання соціальних товарів за доступними цінами.

Питання дефіциту персоналу було вирішено з одного боку лояльністю існуючих працівників, з іншого – залученням волонтерів.

Для гарантування безперебійних постачань були введені резервні розподільчі центри.

Постійна наскрізна комунікація з гнучкістю управління допомогли зупинити хаос в операціях групи.

Необхідність працювати з обмеженими ресурсами призвела до пріоритизації задач і зупинки другорядних проектів.

Сергій зазначив, що швидко перевести компанію на роботу в нових умовах допоміг досвід праці в ковідний період. Компанія пишається тим, що змогла відкривати повноцінний розподільчий центр за тиждень, відмовитись від великих площ на складах і швидко перебудувати всі ланцюжки поставок.

Наприкінці Сергій Мукоїд дав низку рекомендацій для бізнесу, як вистояти за будь-яких умов: будувати чітку комунікацію, мати запасний план «Б»», мислити та працювати гнучко, а також триматися за людей – команду, партнерів і клієнтів.

По завершенні виступу учасники круглого столу мали можливість задати спікеру низку питань:

- Чи не припинила компанія практику використання власних паливних станцій, яка їхня доля, чи проробляли альтернативу виїзних заправних станцій для головних розподільчих центрів?

- На сьогодні ми відчуваємо таку ж проблему з пальним, як і вся країна. Тому вести мову про розвиток якогось власного паливного напрямку не доводиться.

- Чи змінився процес замовлення товарів і комплектацій на регіональних центрах? Чи стикнулися ви з нестачею персоналу, техніки? Як ви це вирішували?Які технології відбору були більш ефективними?

- Наразі змінилися пріоритети. Існує тенденція до спрощення асортименту. Тому, звісно, відбулися зміни в базових алгоритмах замовлення і ми користуємося тими технологіями обробки, які дозволяють максимально швидко й ефективно та, за можливістю, дешево обробляти саме великі об’єми товарів – мова йде не про якесь ноу-хау, а швидше про спрощення технології.

Щодо нестачі персоналу – у перші дні війни ця проблема була особливо гострою. На сьогодні справа з персоналом покращується і ми сподіваємося, що надалі ситуація буде значно кращою.

- Чи буде продовжуватися практика залучення виробників до прямих поставок до магазину?

- Безперечно. Це певною мірою перекликається з питанням локальних постачальників, які зазвичай так і робили. Ми також запустили систему опорних магазинів, куди постачальники доправляли свою продукцію, щоб мінімізувати навантаження на РЦ. Наразі ми намагаємося потроху відходити від цієї системи.

- Оцініть ефективність зовнішніх комунікацій між постачальниками і вами в умовах віддаленої роботи, особливо в кризових оперативних моментах?

- Завдяки двом рокам пандемії, віддалена робота не є проблемою для нас, а навпаки – наразі це «золотий стандарт».

- Чи вдалося зменшити бюрократію для підвищення поставок з РЦ на торгові центри?

- Процеси входу до мережі значно спростилися. Не можна стверджувати, що вони залишаться спрощеними назавжди, але те, що якісь вимоги зникнуть, а якісь систематизуються – це факт.

- Як змінилася собівартість доставки до торгової точки? Який транспорт використовується – власний чи найманий? Чи змінився графік транспортної логістики у зв’язку із введенням комендантської години?

- Звісно, вартість збільшилася – у першу чергу, через здорожчання пального. Ми орієнтуємося на використання власного транспорту, але вдаємося до найму, коли за якихось причин не можемо забезпечити доставку до регіональної точки. Щодо графіку доставок – ми намагаємося знаходити консенсус з військовими адміністраціями в цьому питанні, щоб дотримуватися наявних графіків.

- Які поради можете дати тим, хто зараз розглядає можливість зміни локацій – де шукати, як шукати, як доцільніше це робити?

- Цілком очевидно, що пропозиція і попит наразі дуже зміщені. Ймовірніше за все слід очікувати на появу нових вакантних складських площ на сході, тоді як на заході буде спостерігатися їхній дефіцит. Навряд чи в сучасних умовах існують якісь інструменти для того, щоб знайти складську площу.

У першу чергу слід спілкуватися з партнерами. У багатьох компаній-постачальників можуть з’явитися вільні площі.

Реєстрація на наступні круглі столи вже відкрита.

Вартість участі становить 100 грн (участь в 1 круглому столі) і 200 грн (від 2 до 5 круглих столів) та перераховується компанією TradeMasterGroup на потреби Збройних Сил України.

Таким чином, учасники автоматично роблять свій важливий внесок у підтримку ЗСУ.

Разом з тим, для тих учасників, які опинились в скрутному становищі, постраждали від російської агресії, чий бізнес не витримав складні умови воєнного стану та які не мають можливості оплатити квиток, компанія TradeMasterGroup передбачила квоти у кількості 100 безоплатних місць.

Ознайомитись за програмою, спікерами, графіком проведення та зареєструватися можна за посиланням:  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdjI_TqsbxWIhVAbSxvHNAfZTkUCulifzhLQro-0LlPwNjHxg/viewform

Кількість місць обмежена. До зустрічі!

 

инновации в логистике 2021, Новые технологии в логистике, новые решения в логистике, логистические тренды

Портал о розничной и оптовой торговле TradeMaster.UA 
 

 

TradeMaster в социальных сетях 

По поводу размещения Ваших материалов на портале пишите на press@trademaster.com.ua

 

Коментарі

Ваш коментар буде першим.

Додати коментар

Ваше імя*


Захист від спаму

Повідомлення*