У 2026 році український логістичний сектор продовжує адаптуватися до викликів воєнного часу. Постійна зміна маршрутів та операційні ризики змусили бізнес переглянути критерії вибору логістичних партнерів. Катерина Бобошко, керівник відділу продажів та клієнтського сервісу компанії Євро Форвардінг, ділиться баченням того, як у сучасних реаліях трансформується модель продажів логістичних послуг.

Ще кілька років тому мобільний маркетинг у ритейлі будувався навколо push-повідомлень і розсилок. Бізнес інформував — клієнт реагував.

Більшість помилок у друці трапляються не в друкарні. Вони виникають значно раніше — у момент, коли компанія недостатньо чітко розуміє, що саме їй потрібно. Результат передбачуваний: переробки, зайві витрати, затримки та матеріали, які не відповідають очікуванням.

Сьогодні жодне виробництво не обходиться без пакування – від харчових і фармацевтичних підприємств до меблевих фабрик чи інтернет-магазинів. Їх безперебійна робота дуже залежить від якості та своєчасної поставки пакувальних матеріалів. І саме правильно підібрані пакувальні матеріали забезпечують дійсно ефективний виробничий процес. Від якості пакування залежить збереження продукції під час транспортування, швидкість роботи ліній та загальна рентабельність бізнесу.

Більшість брендів думають про етикетку в останній момент — коли продукт вже готовий, а виробництво чекає. Це помилка, яка обходиться дорого. Не метафорично, а буквально: у поверненнях, штрафах від мереж, списаних тиражах і товарі, який просто не купують.

Український ритейл працює в умовах економічної невизначеності та високого рівня стресу споживачів. Проте навіть у такому середовищі ключовим драйвером продажів залишаються емоції.

2025 рік став для українського бізнесу черговим випробуванням на витривалість і відповідальність. Для корпорації АТБ — лідера вітчизняного продовольчого ритейлу — цей рік перетворився на марафон, у якому компанія не лише втримала позиції, а й продемонструвала стійке зростання ключових показників, суттєвий внесок у наповнення бюджетів та підтримку економіки країни в умовах війни.

Дефіцит персоналу, маржинальний тиск та воєнні виклики змушують продовольчі мережі переглядати підходи до операційної ефективності

Минулий рік став показовим для української логістики. Ринок остаточно вийшов із режиму точкових рішень і перейшов до усвідомлення: доставка більше не може керуватися інтуїтивно. Зростання витрат, нестабільність, дефіцит кадрів і високі очікування клієнтів змусили компанії по-новому подивитися на процеси, які раніше здавалися «робочими».